Неплатоспроможність (insolvency) – фінансове становище підприємства, у якому воно може своєчасно й у повному обсязі погашати свої фінансові зобов’язання через відсутність коштів у рахунках.
Неплатоспроможність часто веде до банкрутства (неспроможності) підприємства та є наслідком розбалансованості економічного механізму відтворення капіталу підприємства, результатом його неефективної цінової, інвестиційної та фінансової політики.
Основні причини неплатоспроможності підприємства:
- зменшення надходження коштів від господарських операцій у зв’язку з тим, що виготовлена продукція не має збуту;
- збитки від основної господарської діяльності;
- нестача оборотних коштів;
- труднощі у отриманні комерційних кредитів;
- падіння ринкових ціни продукцію та інших.
Неплатоспроможність – ситуація, коли виручка від реалізації продукції та послуг не покриває всіх витрат на їх виробництво, транспортування, зберігання та переробку і не забезпечує своєчасного повернення кредитів та платежів постачальникам. Стан неплатоспроможності підприємства чи іншої організації встановлюється у судовому порядку.
Наслідки неплатоспроможності може бути різними залежно від держави. Найпоширеніші процедури при оголошенні неплатоспроможності включають:
- Добровільне врегулювання боргів (CVA) – процес, у якому компанія та її кредитори укладають взаємну угоду щодо врегулювання боргів шляхом зменшення чи збільшення періоду виплати наявних заборгованостей, щоб дати можливість компанії продовжити свою діяльність.
- Адміністрація – Варіант залучення незалежної компанії, яка тимчасово керуватиме неплатоспроможною компанією, з метою оцінки її активів. Потім адмініструюча компанія визначає, чи вистачає вартості активів виплати всіх боргів кредиторам.
- Ліквідація – якщо неплатоспроможна компанія неспроможна покрити свої заборгованості з допомогою активів, вона може бути ліквідована, що означатиме кінець бізнесу. Проводиться розпродаж всіх активів компанії, що залишилися, і виручені кошти розподіляються між кредиторами.
З погляду держави, неплатоспроможність — втрата державою здатності своєчасно та повністю виконувати свої фінансові зобов’язання, зумовлена її валютно-фінансовим становищем, відсутністю вільних коштів, дефіцитністю бюджету та платіжного балансу.
(Див. Коефіцієнт платоспроможності).