Мінімізація фінансових ризиків (financial risks minimization) – одна з форм профілактики фінансових ризиків, що здійснюється за тими їхніми видами, яких не можна уникнути. Як заходи мінімізації фінансових ризиків можуть бути використані:
- отримання від контрагентів певних гарантій у формі страхування, поруки тощо. при поданні ним товарного (комерційного) чи споживчого кредиту;
- продаж товарів при наданні споживчого кредиту з дорогих виробів за умов фінансового лізингу. Це дозволяє суттєво мінімізувати розмір кредитного ризику;
- скорочення переліку форс-мажорних обставин у контрактах із контрагентами. У сучасній господарській практиці цей перелік необґрунтовано розширюється (проти загальноприйнятого в міжнародній комерційній та фінансовій практиці), що дозволяє партнерам підприємства уникати часом фінансової відповідальності за невиконання своїх контрактних зобов’язань;
- використання системи опціонних угод під час біржових операцій (валютних, фондових, товарних). У цьому випадку суттєво мінімізується (до розміру сплаченої опційної премії) ціновий, інфляційний та деякі інші види фінансових ризиків.
Мінімізація фінансових ризиків є сукупність заходів щодо попередження втрат коштів. У будь-якому вигляді господарської діяльності існує ймовірність виникнення збитків, що випливає з особливостей операцій, що проводяться. Очікувані ризики необхідно розраховувати і скорочувати до мінімальних сум. Для цього використовують ризик-менеджмент — систему аналізу можливостей фінансових втрат та управління фінансовими відносинами, що виникають у бізнесі. У цьому виді менеджменту найбільше значення мають внутрішні та зовнішні механізми нейтралізації (мінімізації) фінансових ризиків.
На практиці виділяють такі основні методи мінімізації фінансових ризиків:
- уникнення ризику;
- лімітування концентрації ризику;
- диверсифікація;
- хеджування;
- розподіл ризиків;
- самострахування (внутрішнє страхування);
- страхування ризику.
