Методи оподаткування (methods of taxation) – елементи податкового механізму; відбивають характер зміни ставки податку залежно від зростання податкової бази. Розрізняють рівний, пропорційний, прогресивний та регресивний методи оподаткування.
Рівне оподаткування — метод оподаткування, коли для кожного платника встановлюється рівна сума податку без урахування бази оподаткування, майнового становища платника податків тощо. Цей метод ширше застосовувався у минулому, коли, наприклад, встановлювалася однакова сума збору всім жителів держави (так званий подушний податок). Подібний метод характерний переважно для цільових податків.
Пропорційне оподаткування — метод оподаткування, у якому кожному платника дорівнює ставка (а чи не сума) податку. Ставка залежить від величини доходу (податкової бази). Зі зростанням бази податок зростає пропорційно. Прикладом може бути податок на прибуток або особистий прибутковий податок, що стягується за фіксованою ставкою.
Прогресивне оподаткування характеризується зростанням ставки податку у міру збільшення бази оподаткування, зокрема величини доходу платника податків. У цьому як збільшується абсолютна сума податків, а й посилюється податковий тягар, тобто. зростає частка доходу, що вилучається, при його зростанні (див. Податкова прогресія). Існування такого методу оподаткування обумовлено суттєвою несправедливістю попереднього, пропорційного методу щодо низькозабезпечених верств населення порівняно з особами, які мають вищий дохід. Справа в тому, що частка доходу, що використовується на задоволення першочергових потреб, у цих двох категорій суттєво відрізняється. Так, особи з низькими доходами найчастіше левову частку своїх доходів витрачають на придбання продуктів харчування, тоді як найбільш забезпечені верстви витрачають для цього лише незначну частину свого доходу. Тому сплата податку з однаковою податковою ставкою є більш обтяжливою для перших, ніж для останніх. Для усунення цієї несправедливості застосовується прогресивний метод оподаткування, суть якого полягає у збільшенні ставки податку зі зростанням податкової бази.
Існує кілька видів прогресивного оподаткування:
- проста порозрядна прогресія – в даному випадку база оподаткування підрозділяється на розряди і для кожного розряду встановлюється тверда сума податку (оклад в абсолютній сумі);
- проста відносна прогресія — база оподаткування в даному випадку також ділиться на розряди, але ця диференціація використовується лише для визначення ставки податку, яка потім застосовується до всієї суми;
- складна прогресія — база оподаткування ділиться на розряди, для кожного з них встановлюється окрема ставка. Однак, на відміну від інших видів прогресивного оподаткування, тут кожен розряд існує самостійно, оподатковується за своєю ставкою. Суми податку, визначені кожного розряду, потім складаються, і в такий спосіб визначається підсумкова сума податку;
- приховані системи прогресії — ефект прогресії у разі досягається не шляхом маніпуляції зі ставками, а іншими методами, наприклад шляхом надання неоднакових податкових пільг.
Регресивне оподаткування — метод оподаткування, у якому зі зростанням податкової бази відбувається скорочення розміру податкової ставки (тобто. норма оподаткування зменшується зі зростанням доходу платника податків). Має місце, коли розмір податку зафіксовано над відсотках від доходу, а твердій сумі (див. Податкова регресія).
