Ломбард (Pawnshop) — небанківська кредитно-фінансова установа, винятковим видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на певний термін та під відсоток, зберігання речей та надання супутніх послуг, пов’язаних з діяльністю ломбард.
Діяльність ломбарду щодо надання фінансових кредитів є одним із найстаріших видів кредитування населення. Батьківщиною ломбарду вважають Ломбардію – область Північної Італії, де у XIII ст. виникли банківські контори, що видавали позички під заставу майнових цінностей. У XV ст. Ломбарди з’являються практично у всіх містах Італії та надають позички під заставу особистих речей.
У Франції перші ломбарди було створено XV в. лихварями, вихідцями з Ломбардії. У Німеччині перший ломбард виник Нюрнберзі в 1498 р. У Англії початку XVIII в. було внесено білль необхідність відкриття ломбардів з метою створення конкуренції лихварям, які брали за надані кредити до 80% річних. Віденський ломбард існує з 1713 року.
У Росії її ломбарди почали створювати на початку XVIII в. з метою боротьби з лихварями. У 1772 р. у Москві Петербурзі було відкрито казенні (державні) позичкові каси. У 1840 р. у Петербурзі була створена приватна компанія для збереження та застави різного рухомого майна та товарів, яка видавала позички строком до 12 місяців у розмірі 50% оцінної вартості майна під 1% на місяць та зі сплатою 1% від оцінної вартості за зберігання. На території України перший ломбард створено 1800 р. в Одесі.
За радянських часів діяльність ломбардів було відновлено вже у 1922-1923 рр. у вигляді створених у системі побутового обслуговування населення державних госпрозрахункових підприємств, підпорядкованих органам місцевих рад народних депутатів.
Основним видом діяльності ломбарду є надання фізичним особам миттєвих короткострокових споживчих кредитів за рахунок власних та залучених коштів на власний ризик та під заставу майна споживачів цих послуг.
З метою забезпечення стабільної роботи ломбард зобов’язаний мати власний капітал у розмірі не менше ніж 200 тис. грн., сформувати резервний фонд та створити страховий резерв.
Умови надання позик ломбардом є найпростішими на фінансовому ринку. Ризики порівняно незначні, адже ломбарди надають позички під заставу високоліквідного майна.
Ломбарди надають кредити під:
- заклад предметів домашнього вжитку, особистого користування та ювелірних виробів;
- заставу транспортних засобів;
- заставу цінних паперів;
- застава майнових прав, і навіть іпотечні кредити виходячи з договорів фінансового кредита.
Діяльність щодо надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів підлягає ліцензуванню.
В Україні понад 50% кредитів ломбарди надають під заставу виробів із дорогоцінних металів та каміння, а під заставу побутової техніки близько 12-15%.
Ломбарди надають фінансові кредити у гривнях у готівковій або безготівковій формі. Розмір фінансового кредиту ні перевищувати суму оцінки предмета закладу. Відсотки користування фінансовим кредитом визначаються за узгодженням сторін.
Надання фінансових кредитів під заставу майна супроводжується укладанням із позичальником договору про заставу майна до ломбарду або оформляється видача ломбардного заставного квитка.
Заставний квиток, який видається заставнику, містить найменування прийнятих речей та їх точний опис: форма, якість, тавро-проба, вага, характерні риси тощо. За потреби можуть бути надані фотографії зданих речей.
У процесі оформлення договору про надання фінансового кредиту під заставу предметів домашнього вжитку, особистого користування та ювелірних виробів їхня вартість визначається за згодою сторін. Вартість виробів із дорогоцінних металів та каміння розраховується на підставі діючих цін, затверджених Міністерством фінансів України відповідно до проби та цінності ювелірних виробів та монет із дорогоцінних металів.
Ломбардам заборонено вживати предмети виробничо-технічного призначення із золота, платини, срібла (лабораторний посуд, дріт, пластини). Вироби з дорогоцінних металів та каміння приймаються під заставу лише від осіб, яким виповнилося 18 років.
Як правило, ломбард видає позику під заставу майна у розмірі, що не перевищує його вартості, зазначеної у заставному квитку або у договорі про заставу. Насправді сума наданого кредиту вбирається у 50-60% від оцінної вартості майна, наданого у заставу.
Особливість надання кредитів під заставу цінних паперів у тому, що ломбарди приймають цінні папери під заставу, але в відповідальне зберігання з утриманням певної і щодо оплати таке зберігання, визначеної за згодою сторін у договорі.
Надання кредитів під заставу майнових правий і іпотечних кредитів за умов багато в чому схоже наданням аналогічних кредитів банками.
У разі, якщо на момент закінчення терміну договору фінансового кредиту зобов’язання позичальника за договором не виконані в повному обсязі, ломбард набуває права звернення на предмет закладу, яке може реалізувати шляхом набуття права власності на нього або продажу закладеного майна третій особі, у тому числі з аукціону (громадських торгів).
Позичальник зберігає право будь-коли до моменту реалізації предмета закладу припинити звернення на предмет закладу шляхом виконання забезпеченого закладом зобов’язання.
Крім кредитування, ломбарди надають супутні фінансові послуги — послуги, які є передумовою надання фінансового кредиту або з його надання. До супутніх послуг відносяться:
- оцінка закладеного майна та майнових прав;
- надання посередницьких послуг із страхування предмета застави на підставі агентської угоди зі страховою компанією;
- купівля у фізичних осіб виробів із дорогоцінних металів та каміння;
- прийом на відповідальне зберігання будь-якого рухомого та нерухомого майна;
- виготовлення, ремонт та переробка ювелірних виробів та виробів з дорогоцінних металів;
- оптова торгівля ювелірними виробами та предметами застави.
Вартість майна, що здається ломбарду на відповідальне зберігання, оцінюється за згодою сторін. Вартість виробів із дорогоцінних металів та каміння визначається з урахуванням державних розцінок, встановлених Міністерством фінансів України.
У разі якщо власник майна не звернувся за його поверненням у зазначений термін, воно зберігається в ломбарді протягом двох місяців, після чого виставляється на продаж. Ломбард на власний розсуд має право вибрати один із двох способів продажу: шляхом укладання договору купівлі-продажу з будь-якою іншою особою-покупцем або шляхом передачі її для реалізації спеціалізованим організаціям на аукціоні (публічних торгах).
У разі реалізації незатребуваного у строк майна за рахунок коштів, отриманих від його продажу, відшкодовуються витрати ломбарду на зберігання, страхування та продаж майна, а залишок суми повертається власнику майна або зараховується на його ім’я на депозит у нотаріальній конторі. Незатребуваний протягом трьох років з дня продажу залишок суми зараховується до доходу державного бюджету.
