Логістика (від грец. «logistike» — мистецтво обчислювати, розмірковувати) — інтегральний інструмент менеджменту та маркетингу, що дозволяє ефективно управляти матеріальними та/або сервісними потоками, а також супутніми потоками інформації та фінансових засобів, знижуючи витрати на задоволення вимог кінцевих споживачів до якості продуктів /послуг та своєчасності їх отримання у вигляді, готовому для споживання.
Логістика передбачає управління транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними та нематеріальними операціями, що здійснюються у процесах доведення сировини та матеріалів до виробничого підприємства, внутрішньозаводської переробки сировини, матеріалів та напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача відповідно до інтересів та вимог останнього, а також передачі, зберігання та обробки відповідної інформації та фінансів.
Одне з відомих визначень логістики характеризує її як здатність гарантувати наявність потрібного виробу необхідної якості та стану в потрібній кількості, потрібному місці, у потрібний час, для потрібного споживача та за правильною ціною. Логістику також можна визначити як діяльність щодо раціональної організації руху ресурсів для задоволення споживчого попиту.
З позиції менеджменту організації логістику можна як стратегічне управління матеріальними потоками у процесі постачання: закупівлі, перевезення, продажу та зберігання матеріалів, деталей та готового інвентарю (техніки та іншого). Поняття включає також управління відповідними потоками інформації, а також фінансовими потоками. Логістика спрямовано оптимізацію витрат і раціоналізацію процесу виробництва, збуту та супутнього сервісу як у межах одного підприємства, так групи підприємств.
У Римській імперії термін “логістика” означав правила розподілу продовольства. Творцем перших наукових праць з логістики прийнято вважати французького військового спеціаліста на початку ХІХ ст. Джоміні, який визначив логістику як практичне мистецтво маневру військами, яке включає не лише організацію перевезень, а й широке коло питань щодо планування, управління, постачання, визначення місця дислокації військ, а також будівництво мостів, доріг тощо. Логістику почали вперше переносити з воєнної області на господарське життя у 1950-х роках. в США.
Одним із основних понять логістики є поняття «логістична система». Це, власне, весь бізнес, куди впроваджується логістика. Логістична система, як правило, складається з декількох підсистем, зазвичай функціональних, у зв’язку з чим виділяються кілька видів (підсистем) логістики: закупівельна, транспортна, складська та збутова.
Ці підсистеми можуть як існувати автономно, і ув’язуватися між собою логістичну систему за принципом «зворотного зв’язку». Логістика має активний інтегруючий потенціал, здатний зв’язати воєдино та покращити взаємодію між такими базовими функціональними сферами діяльності фірми, як постачання, виробництво, маркетинг, дистрибуція, організація продажів.
Інше важливе поняття логістики – «логістичний ланцюг». Це лінійно впорядковане безліч усіх фізичних, юридичних осіб – учасників логістичного процесу (виробників, дистриб’юторів, складів загального користування тощо), які здійснюють, у т.ч. та з додатковою вартістю, логістичні операції з доведення зовнішнього ресурсного потоку від однієї логістичної системи до іншої. Формування логістичного ланцюга є вибір конкретного дистриб’ютора, перевізника, страховика, експедитора, банкіра і т.д. При цьому можуть використовуватись різні методи експертних оцінок, дослідження операцій та ін.
Найпростіший приклад логістичного ланцюга – ланцюг «виробник – перевізник – споживач». Матеріальним потоком називають що у стані руху матеріальні ресурси, продукцію незавершеного виробництва та готову продукцію, яких застосовуються логістичні дії, пов’язані з фізичним переміщенням у просторі: навантаження, розвантаження, затарювання, перевезення, сортування, консолідація, розукрупнення тощо.
Логістика починається не зі складу, а з оптимізації складу партнерів, обліку їхньої мотивації. Логістика вирішує такі завдання, як:
- мінімізація часу транзиту;
- оптимізація запасів;
- створення системи оцінки показників своєї роботи;
- зниження логістичних ризиків.
Вирішенню цих завдань має сприяти держава, створюючи умови для розвитку та оптимізації систем розподілу логістичних потоків.
Впровадження сучасних методів логістики, як показує практика, може забезпечити 20% зростання прибутку вже на першому етапі цієї роботи і відкрити нові горизонти в перспективі.
Логістика є одним із найуніверсальніших видів діяльності у світі. Тому від менеджера з логістики потрібні професійні знання у галузі менеджменту, маркетингу, організації виробництва, інформаційних технологій, економіки, фінансового управління тощо. Він повинен знати та розуміти правила перевезення вантажів на всіх видах транспорту, тарифи та системи складування вантажів, аналіз запасів та виробництво, системи закупівель, відносини між функціями логістики, вміти пов’язувати її з іншими видами діяльності фірми. Він повинен думати про потік ресурсів не тільки в межах власного підприємства, а й поза ним.
На думку фахівців, із логістичними системами пов’язане отримання 20-30% валового національного продукту провідних промислово розвинених країн. Як показує зарубіжний досвід, скорочення на 1% логістичних витрат еквівалентно майже 10% збільшення обсягу продажів фірми.
