Кредитні деривативи (Credit Derivatives) — фінансові інструменти, призначені передачі кредитного ризику від однієї особи до іншого.
Фахівці Федеральної резервної системи США визначають кредитні деривативи як позабалансові фінансові інструменти, що дозволяють одній стороні (бенефіціару) перенести кредитний ризик за активом на інший бік (гаранта), не вдаючись до фізичного продажу активу.
Відповідно до іншого погляду, кредитні деривативи – це позабіржові похідні інструменти, створені передачі кредитного ризику з одного боку в інший.
Банківські аналітики фірми Capital Markets Risk Advisors під кредитними деривативами розуміють інструменти, основою яких є зміна кредитних характеристик будь-якого активу чи групи активів, чутливих до зміни рівня кредитного ризику. Зміна кредитних показників, зазвичай, вимірюється спредом до цене-эталону чи дохідності активу, що у ролі зразка, і навіть кредитним рейтингом чи дефолт-статусом.
До кредитних деривативів відносяться: дефолтні свопи, свопи на сукупний дохід та кредитні ноти.
Дефолтний своп (Credit Default Swap) – контракт, згідно з яким продавець кредитного захисту погоджується виплатити покупцю у разі настання певної кредитної події певну суму. Натомість покупець виплачує продавцю премію.
Своп на сукупний дохід (Total Return Swap), угода про своп, в якій одна сторона здійснює платежі на базі певної процентної ставки, або фіксованою або плаваючою, тоді як інша сторона здійснює платежі, засновані на прибутковості від базового активу, яка включає не тільки дохід, що виробляється активом , але будь-який приріст капіталу. У свопах на сукупний дохід базовий актив, зазвичай, званий «актив-орієнтир», зазвичай є фондовим індексом, кредитом чи облігаціями. Цей актив належить стороні, яка отримує платежі за встановленою процентною ставкою.
У свопі на сукупний дохід сторона, яка отримує прибутковість, отримає будь-який дохід, вироблений активом, а також отримає приріст його вартості, якщо ціна активу збільшуватиметься протягом терміну дії свопу. У свою чергу, одержувач сукупного доходу має сплачувати власнику активу встановлену процентну ставку протягом терміну дії свопу. Якщо ціна активу протягом терміну дії договору впаде, то одержувач сукупного доходу буде зобов’язаний сплатити власнику активу суму, яку актив-орієнтир впав у ціні.
Кредитна нота (Credit-Linked Note) — цінний папір, платежі за яким залежать від настання певної кредитної події або зміни кредитного показника (рейтингу, якості тощо) будь-якої особи чи пулу активів. Наприклад, виплати по кредитній ноті можуть бути поставлені в залежність від рівня втрат (дефолту) у певному пулі іпотечних кредитів, який має бути нижчим за встановлену величину. Оскільки активи, що включаються в такий пул, знаходяться на балансі оригінатора або власника активів, то останні можуть розглядати кредитну ноту як гарантію від втрат за цими активами.
(Див. Похідні фінансові інструменти (деривативи)).
