Комісійна винагорода (комісійні) – економіко-юридичний термін, що застосовується у різних сферах економічних відносин у суспільстві. Комісійною винагородою можуть називати плату за роботу як агента-посередника по здійсненню комерційної операції, угоди, що зазвичай обчислюється у відсотках від суми угоди. Також термін застосовується для позначення оплати комісійних послуг, що стягуються банком під час проведення певних банківських операцій.
Комісійна винагорода (Fees and Commissions) – плата, яку банки стягують зі своїх клієнтів за виконання за їх дорученням комісійно-посередницьких та довірчих операцій. Комісійна винагорода є одним із видів доходів банку, які формують його валовий прибуток. До комісійної винагороди відносять плату за відкриття рахунків, виконання розрахункових операцій, касове обслуговування клієнтів, видачу банківських гарантій та поруок, зберігання коштовностей, цінних паперів та управління ними, надання консультацій тощо.
Розмір комісійної винагороди визначається договорах, укладених між банком і клієнтом виконання певних операцій чи надання послуг, і від виду операції, суми угоди тощо.
Комісійна винагорода є умовою договору комісії. Відповідно до Цивільного кодексу комітент зобов’язаний сплатити комісіонеру винагороду, а у разі, коли комісіонер прийняв на себе запоруку за виконання у розмірі та в порядку, встановлених у договорі комісії.
Якщо договором розмір винагороди або порядок її сплати не передбачено та розмір винагороди не може бути визначений виходячи з умов договору, винагорода сплачується після виконання договору комісії у розмірі, що визначається відповідно до умов Цивільного кодексу. Якщо договір комісії не був виконаний з причин, що залежать від комітента, комісіонер зберігає право на комісійну винагороду, а також на відшкодування витрат.
Термін «Комісійна винагорода» використовується в юриспруденції та економіці та має такі основні значення:
- плата за роботу як агента-посередника по здійсненню комерційної операції, угоди, що зазвичай обчислюється у відсотках від суми угоди;
- оплата комісійних послуг, що стягується банком під час проведення певних банківських операцій;
- винагороду за послуги, що надаються однією особою за дорученням іншої особи або вчинення однієї або кількох угод від свого імені, але за рахунок останньої;
- плата за посередництво;
- винагороду, що сплачується судновласником фрахтувальнику або його агентам у порту навантаження;
- комісійна винагорода за делькредере – додаткова винагорода агенту, що доручився за виконання покупцем його фінансових зобов’язань;
- винагорода, що сплачується посереднику, який сприяв укладання угоди, отримання кредиту, залучення нових клієнтів тощо; нагорода за нові бізнес – ідеї, які успішно себе показали; може визначатися як відсоток від угоди чи прибутку, і навіть бути фіксованою сумою;
- комісійна винагорода – винагорода, що виплачується за договором комісії у формі обумовленого відсотка від суми вчиненого правочину.
Страхова комісія – винагорода, яку виплачує страховик посередникам за залучення клієнтів на страхування, оформлення документації зі страхування та інкасацію страхових внесків, а також розгляд страхових претензій та виплату відшкодувань за рахунок страховика. Як правило, страхова комісія встановлюється у розмірі певного відсотка страхової премії.
Брокерська винагорода (брокерська комісія) – це комісія, яку брокер має право відняти з премії на свою користь за надані послуги за посередництвом у операціях. За посередництво брокер отримує комісійну винагороду з клієнтів, яку прописано у контракті. Основною умовою визначення розмірів комісії є залежність відсотка комісійної винагороди від суми угоди.
Дуже часто банківські установи включають до складу комісійної винагороди так звані приховані виплати, щоб залучити більше клієнтів за рахунок низьких процентних ставок за кредитами.
(Див. Комісійні операції, Прибуток банку).
