Колективне страхування – Форма страхування, яка застосовується для захисту від страхових випадків кількох осіб, які виступають як єдине ціле.
У банківській практиці за договором колективного страхування клієнти-позичальники, наприклад, можуть бути застраховані від втрати працездатності, втрати джерела доходів, шахрайських дій із боку третіх осіб.
Схема колективного страхування має такий вигляд. Банк укладає єдиний договір зі страховою компанією та пропонує своїм клієнтам приєднатися до нього під час укладання кредитних угод або випуску кредитних карток. У разі настання хвороби чи смерті позичальника відбувається гарантоване погашення його боргу.
Сума страхового відшкодування, як правило, визначається у розмірі, що дорівнює сумі фактичної заборгованості клієнта за кредитом на дату настання страхового випадку. При цьому вона не може бути вищою від первісної суми кредиту.
Вартість приєднання до такого договору колективного страхування становить 1,5-2% від розміру позики.
Колективне страхування застосовується як щодо позичальників. Аналогічно за допомогою подібної схеми часто покриваються й інші ризики. Наприклад, роботодавці можуть застрахувати своїх працівників, якщо виробництво потенційно пов’язане із підвищеним травматизмом.
Крім того, у розвинених країнах фінансові інститути, юридичні компанії, медичні установи захищають своїх співробітників-фахівців від можливих позовів клієнтів шляхом укладання договорів колективного страхування професійної відповідальності.
Договір колективного страхування оформляється з допомогою страхового поліса, який отримує організація – ініціатор колективного страхового угоди. А тим, хто приєднався до цього договору, може видаватися на руки сертифікат, що підтверджує їх участь у програмі.
Нерідко можливе отримання індивідуального поліса. Проте важлива особливість у тому, що учасник колективної програми неспроможна проводити договір страхування та її умови. Крім того, часто ціна аналогічної страховки при зверненні безпосередньо до страхової компанії виявляється значно привабливішою.
