Коефіцієнт варіації (coefficient of variation; CV) – статистичний оцінний показник, що характеризує співвідношення середньоквадратичного відхилення та середньої величини значення аналізованого показника.
Коефіцієнт варіації виражає ступінь коливання досліджуваного показника. У фінансовому менеджменті коефіцієнт варіації використовується переважно у процесі оцінки рівня окремих фінансових ризиків.
У статистиці коефіцієнт варіації використовується для порівняння розсіювання двох випадкових величин, що мають різні одиниці виміру щодо очікуваного значення, що дозволяє отримати порівняні результати. У портфельної теорії цей показник використовується як відносна міра ризику, пов’язаного з інвестуванням у певний актив або портфель активів. Коефіцієнт варіації особливо корисний у ситуації, коли два активи мають різну очікувану прибутковість та різний рівень ризику (середньоквадратичне відхилення). Наприклад, одна інвестиція може характеризуватись вищою очікуваною прибутковістю, а інша нижчим середньоквадратичним відхиленням.
Коефіцієнт варіації розраховується за такою формулою:
де KB – Коефіцієнт варіації, що виражає рівень коливання показника, в %;
G – Середньоквадратичне відхилення, що характеризує діапазон коливання показника;
СП – Середнє значення групи аналізованих однотипних показників.
Коефіцієнт варіації є відносною мірою ризику, на відміну дисперсії та середньоквадратичного відхилення, тому дозволяє зіставляти ризик і дохідність двох і більше активів, які можуть істотно відрізнятися. Іншими словами, цей показник пов’язує середньоквадратичне відхилення з очікуваною доходністю активу, що дає можливість оцінити співвідношення ризик/прибутковість у відносному вираженні, що дозволяє забезпечити сумісність отриманих результатів.
