Коефіцієнт обслуговування (покриття) боргу (Debt Service Coverage Ratio, DSCR) – відношення чистого доходу від об’єктів комерційної нерухомості за певний проміжок часу до суми вартості обслуговування кредиту за цей період. Чим вище значення коефіцієнта DSCR, тим більша якість забезпечення.
У корпоративних фінансах коефіцієнт покриття боргу (DSCR) є мірою грошового потоку, доступного погашення поточних боргових зобов’язань. Співвідношення відображає чистий операційний дохід як кратний борговим зобов’язанням, що підлягають погашенню протягом одного року, включаючи відсотки, основну суму боргу, фонд погашення та лізингові платежі.
У державних фінансах коефіцієнт обслуговування (покриття) боргу — це сума експортних надходжень, необхідні задоволення щорічних виплат відсотків і основних платежів за зовнішніми боргами країни.
У особистих фінансах DSCR – це відношення, яке використовується співробітниками кредитного підрозділу для визначення доходів до отриманого банківського кредиту.
Загалом коефіцієнт обслуговування (покриття) боргу розраховується як:
DSCR = чистая операционная прибыль / общая задолженность
p align=”justify”> Коефіцієнт покриття боргу є фінансовим показником, який використовується для оцінки здатності бізнесу виконувати свої боргові зобов’язання. Коефіцієнт покриття боргу розраховується як відношення суми чистого доходу за певний період до суми боргових зобов’язань за цей же період. Обчислення цього коефіцієнта одна із способів визначити, чи може компанія покрити свої боргові зобов’язання, якщо її кредитори негайно вимагатимуть свої кошти. Якщо значення коефіцієнта покриття боргу менше за одиницю, це може вказувати на фінансові проблеми.
У сучасній економіці практично неможливо вести бізнес, не беручи на себе деякі боргові зобов’язання. Компанії займають гроші, щоб фінансувати нові проекти, маркетингові кампанії, щоденні операції тощо. Фінансово здорові компанії зазвичай забезпечують достатній потік доходів, що дозволяє не лише погасити боргові зобов’язання, а й отримати певний прибуток. Одним із способів оцінити співвідношення між доходами та борговими зобов’язаннями є коефіцієнт покриття боргу.
У більшості випадків значення коефіцієнта покриття боргу менше 1 свідчить про фінансові проблеми компанії, оскільки це означає, що вона не має достатньої кількості грошей, щоб виплатити свої поточні боргові зобов’язання. Також є небезпечною тенденція, коли значення коефіцієнта покриття боргу продовжує послідовно знижуватися протягом декількох звітних періодів. Це може бути індикатором, що рівень чистого доходу перестає відповідати рівню боргових зобов’язань, тобто компанія починає позичати більше грошей, ніж вона може повернути.
Кредитори регулярно оцінюють коефіцієнт обслуговування (покриття) боргу позичальника до отримання кредиту. DSCR менше 1 означає негативний грошовий потік, що означає, що позичальник не зможе покрити чи сплатити поточні боргові зобов’язання без залучення зовнішніх запозичень. Або, наприклад, DSCR рівний 0,95 означає, що чистий операційний дохід позичальника покриває лише 95% річних платежів за його зобов’язаннями (боргами). У контексті особистих фінансів це означатиме, що позичальник має щоденно контролювати свої витрати, щоб підтримувати достатній рівень своєї кредитоспроможності.
В цілому, кредитори негативно ставляться до позичальників з низьким значенням коефіцієнта DSCR, однак деякі допускають це, якщо позичальник має солідний майновий стан, надав додаткові гарантії погашення заборгованості (порука, банківська гарантія, страхування кредиту) або має додаткові джерела доходу крім проекту, що кредитується.
Якщо коефіцієнт покриття боргу занадто близький до 1, скажімо 1.1, то підприємство є вразливим і незначне зниження грошового потоку може зробити його нездатним обслуговувати борг. Кредитори можуть у деяких випадках вимагати, щоб позичальник підтримував певний мінімальний рівень DSCR, допоки кредит не буде повністю погашено. Як правило, DSCR, що перевищує 1, означає, що підприємство — будь то приватна особа, компанія чи уряд — має достатній прибуток для погашення своїх поточних боргових зобов’язань.
Мінімальний рівень DSCR, який вимагає кредитор, може залежати від макроекономічних умов. Якщо економіка знаходиться на підйомі, то кредит стає доступнішим і кредитори можуть знизити вимоги до мінімально допустимого значення коефіцієнта обслуговування боргу. Проте практика кредитування менш кредитоспроможних позичальників може, своєю чергою, вплинути на стабільність економіки, як це сталося в середині 2000-х, що спричинило світову фінансову кризу 2008 року. Субстандартні позичальники могли без особливих проблем отримати кредит, особливо це торкнулося іпотечних кредитів. Коли ж ці позичальники почали масово вивалюватися в дефолт, фінансові установи, які їх кредитували, впали.
(Див. Іпотека, Іпотечне покриття).
