Коефіцієнт фінансової стійкості

Коефіцієнт фінансової стійкості (Стабільності) – один з фінансових коефіцієнтів, характеризує частку коштів, які підприємство може тривалий час використовувати у своїй діяльності.

Коефіцієнт фінансової стійкості показує частку активів підприємства, що фінансуються за рахунок власного капіталу. Розраховується за даними бухгалтерського балансу як відношення суми власного капіталу та довгострокових пасивів до загальної вартості активів підприємства. Використовується для оцінки фінансового стану підприємства, у фінансовому менеджменті. Рекомендоване значення коефіцієнта фінансової стійкості – більше або 0,5.

Коефіцієнти оцінки фінансової стійкості підприємства (financial stability ratios) – система показників, що характеризують структуру капіталу підприємства, що використовується, з позицій ступеня фінансової стабільності його розвитку в майбутньому періоді. Для проведення такої оцінки використовуються такі основні показники:

а) коефіцієнт автономії (КА) (Autonomy ratio). Він показує, якою мірою обсяг використовуваних підприємством активів сформований з допомогою власного капіталу і наскільки воно незалежно від зовнішніх джерела фінансування. Розрахунок цього показника здійснюється за такими формулами:

де СК – Сума власного капіталу підприємства на певну дату;
ЧК – вартість чистих активів підприємства на певну дату;
А – загальна вартість усіх активів підприємства на певну дату;

б) коефіцієнт фінансування (КФ) (financing ratio). Він характеризує обсяг залучених позикових коштів у одиницю власного капіталу, тобто. ступінь залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Для розрахунку цього показника використовується така формула:

де ЗК — сума залученого підприємством позикового капіталу (середня чи певну дату);
СК — сума власного капіталу підприємства (середня чи певну дату);

в) коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності (КДН). Він показує якою мірою загальний обсяг використовуваних активів сформований з допомогою власного та довгострокового позикового капіталу підприємства, тобто. характеризує рівень його незалежності від короткострокових позикових джерел фінансування. Розрахунок цього показника здійснюється за такою формулою:

де СК — сума власного капіталу підприємства (середня чи певну дату);
ЗК_д – Сума позикового капіталу, залученого підприємством на довгостроковій основі (на період більше одного року);
А – загальна вартість усіх активів підприємства (середня або на певну дату);

г) коефіцієнт маневреності власного капіталу (КМ_ск). Він показує, яку частку займає власний капітал, що інвестується в оборотні активи, у загальній сумі власного капіталу (тобто яка частина власного капіталу знаходиться у його формі, що обертається). Розрахунок цього показника здійснюється за такою формулою:

де ЧОА – Сума чистих оборотних активів (або чистого оборотного капіталу);
СК – загальна сума власного капіталу підприємства;

д) коефіцієнт маневреності власного та довгострокового позикового капіталу (КМ_сд). Він показує, яку частку займає власний та довгостроковий позиковий капітал, спрямований на фінансування оборотних активів, у загальній сумі власного та довгострокового позикового капіталу. Цей показник дозволять судити про тип політики фінансування своїх активів, що використовується підприємством. Для розрахунку цього показника використовується така формула:

де ОА_сд – сума власного та довгострокового позикового капіталу, спрямованого на фінансування оборотних активів підприємства (середня або на певну дату);
СК — сума власного капіталу підприємства (середня чи певну дату);
ЗК_д – Сума позикового капіталу, залученого підприємством на довгостроковій основі (на період більше одного року).