Хеджування

Хеджування (Hedging) – метод зменшення ризику шляхом визначення об’єкта хеджування та підбору до нього адекватного інструменту хеджування. Хеджування полягає в компенсації збитків від об’єкта хеджування за рахунок прибутку від інструмента хеджування, що виникають за одних і тих самих умов або подій. За наявності схеми хеджування банк повністю усуває як ризик, так і можливість отримання додаткового прибутку: якщо умови або події будуть сприятливими з точки зору об’єкта хеджування, будь-який прибуток автоматично перекриватиметься збитками від інструмента хеджування. Цей метод використовують із метою диверсифікації чи пом’якшення ризику.

Хеджування — спосіб страхування цінового ризику за угодами на біржі (товарної, фондової) шляхом проведення протилежних операцій із різними видами біржових контактів. Операція хеджування вимагає укладання трьох біржових угод:

  1. купівлю (продаж) реального товару або цінних паперів з постачанням у майбутньому періоді (форвардна угода);
  2. продаж (або відповідно купівлю) ф’ючерсних контрактів на аналогічну кількість товарів чи цінних паперів;
  3. ліквідацію позиції за ф’ючерсними контрактами в момент постачання реального товару або цінних паперів шляхом укладання зворотної (офсетної) угоди.

Перші два види біржових угод здійснюються на початковій стадії операції зі страхування цінового ризику, а третій їхній вид – на стадії завершення. Принцип операції хеджування заснований на тому, що якщо її учасник зазнає фінансових втрат через зміну цін як продавець реального товару або цінних паперів, то він виграє в тих же розмірах як покупець ф’ючерсних контрактів на таку ж кількість товару або цінних паперів і навпаки. У зв’язку з цим на біржовому ринку розрізняють два види операцій страхування цінового ризику – хеджування покупкою (buying hedging) та хеджування продажем (selling hedging) ф’ючерсних контрактів.

Об’єктом хеджування може бути актив, зобов’язання або майбутня операція, що становлять ризик зміни справедливої ​​вартості активів та зобов’язань або зміни грошових потоків, пов’язаних з майбутньою операцією. Найчастіше це банківський продукт, вартість якого може зменшитися у разі настання певних умов або подій.

Інструментом хеджування є об’єкт, реакція якого зміну певних умов чи подій прямо протилежна реакції об’єкта хеджування за тих самих умовах чи подіях. Наприклад, якщо об’єкт хеджування втрачає вартість у разі зміцнення валюти, то інструмент хеджування повинен збільшувати свою вартість у разі зміцнення валюти. Інструменти хеджування повинні відповідати певним додатковим умовам: бути безумовними, безвідкличними тощо. На практиці інструмент хеджування — це похідний фінансовий інструмент, фінансовий актив або фінансове зобов’язання, справедлива вартість яких та грошові потоки від яких, як очікується, компенсуватимуть зміни справедливої ​​вартості або потоку коштів об’єкта хеджування.

p align=”justify”> Коефіцієнт ефективності хеджування розраховується як приватне від поділу відповідного зміни справедливої ​​вартості або грошових потоків об’єкта хеджування на зміну справедливої ​​вартості або грошового потоку від інструменту хеджування. Значення коефіцієнта ефективності хеджування має бути не більше 0,8-1,25.

Розрізняють такі типи хеджування:

  • Класичне (чисте) хеджування. Хеджування шляхом відкриття протилежних позицій на ринку реального товару та ф’ючерсному ринку. Наприклад, укладається контракт на постачання пшениці. Але врожай ще не зріс, є ризик зірвати контракт. Для мінімізації ризиків купується опціон на постачання аналогічної партії пшениці за ціною. Перший вид хеджування, який застосовувався торговцями сільськогосподарською продукцією у Чикаго (США).
  • Повне та часткове хеджування. Повне хеджування передбачає страхування ризиків на ф’ючерсному ринку повну суму угоди. Цей вид хеджування повністю виключає можливі втрати, пов’язані з ціновими ризиками. Часткове хеджування страхує лише частину реальної угоди.
  • Передбачаюче хеджування. Предвосхищающее хеджування передбачає купівлю чи продаж термінового договору задовго до укладання угоди над ринком реального товару. У період між укладанням угоди на терміновому ринку та укладанням угоди на ринку реального товару ф’ючерсний контракт служить замінником реального договору на постачання товару. Також передбачаюче хеджування може застосовуватися і шляхом купівлі або продажу термінового постачання товару та його подальше виконання через біржу. Цей вид хеджування найчастіше зустрічається над ринком акцій.
  • Селективне хеджування. Селективне хеджування характеризується тим, що угоди на ф’ючерсному ринку та на ринку реальних товарів різняться за обсягом та часом укладання.
  • Перехресне хеджування. Перехресне хеджування характеризується тим, що у ф’ючерсному ринку відбувається операція з договором не так на базовий актив ринку реального товару, але в інший фінансовий інструмент. Наприклад, на реальному ринку відбувається операція з акцією, а на ф’ючерсному ринку з ф’ючерсом на біржовий індекс.
  • Хеджування та рехеджування опціонів. Відкриття позицій з активом, що є базовим для відкритих позицій по опціонах, з метою зниження цінового ризику покупця або продавця опціонів. Така загальна позиція називається хеджованою покупкою або відповідно продажем опціонів. Однак такий стан не є незмінним. Зміна цін базового активу або цін опціонів часто вимагає додаткових коригувальних угод з купівлі або продажу базового активу з метою досягнення нового хеджованого стану – такі дії називаються рехеджування опціонів.

(Див. Валютне застереження, Валютний опціон, Валютний своп, Валютні ф’ючерси, Комбінація прямих продажів з опціонами «пут» та «кол», Кредитний дефолтний своп, Опціон, Похідні фінансові інструменти (деривативи), Своп, Форвард)

Залишити коментар:

Site Footer