Капітал банку (Bank Capital; Bank Equity) — спеціально створені фонди та резерви, призначені для забезпечення фінансової стійкості, комерційної та господарської діяльності, відшкодування можливих збитків та перебувають у користуванні банку. Слово «капітал» походить від латів. capitalis – головний.
Капітал банку – сума власних коштів банку, що становить фінансову основу його діяльності та джерело ресурсів. Капітал банку покликаний підтримувати довіру клієнтів до банку та переконувати кредиторів у його фінансовій стійкості. Капітал банку може бути досить великий задля забезпечення впевненості позичальників у цьому, що банк здатний задовольнити їх потреби у кредитах і за несприятливо складних умовах економічного розвитку. Це зумовлює посилену увагу наглядових державних та міжнародних органів до величини та структури капіталу банку. Показник достатності капіталу віднесено до найважливіших в оцінці надійності банку (див. рейтинг банків).
У Законі України «Про банки та банківську діяльність» капітал банку визначається як залишкова вартість активів банку після вирахування всіх його зобов’язань, що фактично характеризує поняття власного капіталу. Розрізняють такі види капіталів банків: підписний, статутний, власний, приписний, основний, додатковий, балансовий, регулятивний, економічний, гібридний тощо.
Передплатний капітал банку – Це величина капіталу, на яку отримані письмові зобов’язання акціонерів банку на внесення коштів за підпискою на акції. Банкам забороняється випуск акцій на пред’явника. Банки мають право купувати власні акції або паї з подальшим письмовим повідомленням Національного банку про укладені угоди.
Приписний капітал – це сума грошових коштів у вільно конвертованій валюті, надана іноземним банком філії для його акредитації.
Статутний капітал — оплачений та зареєстрований підписний капітал. Капітал банку не може бути меншим за статутний капітал.
Основний капітал банку включає оплачений та зареєстрований статутний капітал (сплачений та зареєстрований підписний капітал банку) та розкриті резерви, створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку, надбавок до курсу акцій та додаткових внесків акціонерів у капітал, загальний фонд покриття ризиків, що створюється під невизначений ризик під час проведення банківських операцій, за винятком збитків за поточний рік та нематеріальних активів.
Додатковий капітал банку може включати:
- нерозкриті резерви (крім того факту, що такі резерви не відображаються в опублікованому балансі банку, вони повинні мати таку саму якість та природу, як і розкритий капітальний резерв);
- резерви переоцінки (основні кошти та нереалізована вартість «прихованих» резервів переоцінки внаслідок довгострокового перебування у власності цінних паперів, відображених у балансі за первісною вартістю їх придбання);
- гібридні (борг/капітал) капітальні інструменти, якщо вони є незабезпеченими, субординованими та повністю оплаченими; не можуть бути погашені за ініціативою власника; можуть вільно брати участь у покритті збитків без пред’явлення банку вимоги щодо припинення торгових операцій; дозволяють здійснити відстрочку обслуговування зобов’язань щодо сплати відсотків, якщо рівень доходності не дозволяє здійснити такі виплати;
- субординований борг.
Національний банк має право визначати інші складові додаткового капіталу банку, умови та порядок його формування. Додатковий капітал може бути більше 100% основного капіталу.
Мінімальний розмір статутного капіталу на день реєстрації банку не може бути меншим за 120 млн. грн. У 2016 році НБУ вніс корективи, згідно з якими встановлено графік збільшення розміру статутного капіталу банків:
- до 11 липня 2017 року – 200 млн. грн.;
- до 11 липня 2018 року – 300 млн. грн;
- до 11 липня 2019 року – 400 млн. грн;
- до 11 липня 2024 року – 500 млн. грн.
Формування капіталу банку та капіталізація банку здійснюються шляхом грошових внесків. Грошові внески для формування та збільшення статутного капіталу банку резиденти України здійснюють у гривнях, а нерезиденти — в іноземній валюті, що вільно конвертується, або в гривнях.
Статутний капітал банку повинен формуватися з непідтверджених джерел. Банк має право збільшувати статутний капітал після того, як усі учасники повністю виконали свої зобов’язання з оплати паїв або акцій та попередньо оголошений підписний капітал (величина капіталу, на яку отримано письмові зобов’язання акціонерів банку на внесення коштів за підпискою на акції) повністю сплачено.
У процесі діяльності банку капітал банку виконує операційну, захисну та регулюючу функції. Операційна функція – Забезпечення фінансової основи діяльності банку, підтримання обсягів, характеру та спрямованості банківських операцій відповідно до завдань банку. Капітал банку є основою організації та забезпечення діяльності банку.
Захисна функція капіталу банку дозволяє забезпечити захист інтересів вкладників та кредиторів у непередбачуваних (кризових) ситуаціях шляхом збереження платоспроможності та підтримки ліквідності банку, оскільки ні залучені, ні запозичені кошти не можуть використовуватись для погашення збитків від поточної діяльності, оскільки вони й самі є боргом.
Регулююча функція капіталу банку пов’язана з функціонуванням банків відповідно до чинного законодавства та нормативних документів Національного банку, що дає останньому можливість контролювати діяльність банківських установ.
У міжнародній практиці використовується єдина методика розрахунку капіталу банку, прийнята 1988 р. у Базелі (Базельська угода). Угода про міжнародну уніфікацію розрахунку капіталу та стандартів капіталу встановлює однаковість у визначенні структури капіталу (капіталу I та II рівня, співвідношення між ними), шкали зважування за ризиком для балансових активів, системи перерахунку позабалансових статей та стандарту мінімального відношення капіталу I та II рівня до активів та позабалансових операцій, зважених за рівнем ризику.
У 1997 р. Базельським комітетом було прийнято нове рішення, відповідно до якого капітал повинен розраховуватися з урахуванням ринкових ризиків. Для покриття ринкових ризиків виділяється капітал ІІІ рівня.
Капітал І рівня (основний, базовий) включає:
- сплачений акціонерний капітал (звичайні акції);
- безстрокові некумулятивні привілейовані акції;
- відкриті резерви, що формуються із чистого прибутку;
- доходи від продажу звичайних акцій понад їхню номінальну вартість першим власникам;
- публікований нерозподілений залишок прибутку.
Капітал II рівня (додатковий) включає:
- приховані резерви (резерви, створені з чистого прибутку, спрямування яких не відображено у балансі);
- резерви з переоцінки деяких активів;
- загальні резерви покриття кредитних ризиків;
- гібридні інструменти типу позикового капіталу (наприклад, безстрокові боргові інструменти);
- субординований терміновий обов’язок.
Величина додаткового капіталу має бути більше основного, базового капіталу, а субординований борг нічого не винні перевищувати 50% капіталу I рівня.
Капітал III рівня складається з короткострокового субординованого боргу (щонайменше 2-х років) і має перевищувати 250% капіталу I рівня.
(Див. Банківські пасиви, Гібридний капітал, Регулятивний капітал, Субординований капітал, Економічний капітал).
