Іпотечні кредитні установи (mortgage credit institutions) – фінансові установи, що спеціалізуються на наданні іпотечних кредитів, і, як правило, мають особливий статус.
Виникнення іпотечних кредитних установ пов’язані з розширенням обсягу робіт у будівельній промисловості. Крім комерційних та спеціалізованих іпотечних банків як іпотечні кредитні установи можуть виступати різні будівельні товариства (Великобританія), будівельно-ощадні каси (Німеччина), депозитні каси (Франція).
У кожній країні інституційний склад системи іпотечних кредитних установ специфічний, що зумовлено національними особливостями розвитку та законодавчою базою. Проте головною умовою їхнього функціонування є задоволення потреб суб’єктів економічної діяльності в доступному іпотечному кредиті.
Основними іпотечними кредитними установами є:
- Позиково-ощадні асоціації (поштово-ощадні каси);
- Іпотечні банки;
- Страхові компанії;
- Пенсійні фонди;
- Інвестиційні підприємства;
- комерційні банки.
Іпотечні банки – кредитні установи, що спеціалізуються на видачі довгострокових позичок під заставу нерухомого майна – землі та будівель. Ресурсами іпотечних банків є власні іпотечні облігації.
Позики застосовуються для будівництва житлових будинків та інших споруд, розширення виробничих потужностей підприємств. За надану позику стягується відсоток. У разі несплати заборгованості у строк нерухомість переходить або до іншого власника, або у власність банку.
Іпотечні кредитні установи у багатьох країнах підтримуються урядом через організовану та налагоджену систему іпотечного кредитування. Держава має певне фінансове навантаження з метою зниження всіляких ризиків як для позичальника, так і для кредитора, а також полегшення населенню доступу до іпотечних кредитів.
Участь державних інституцій може виражатися як видачі прямий субсидії позичальнику, зменшення податкової бази позичальника у сумі відсотків із його позики чи штучного зниження позики шляхом боніфікації відсотків (часткової виплати відсотків із позики).
Участь держави створює необхідні умови для організації цілісної системи іпотечного кредитування, що включає, крім іпотечних кредитних установ, страхові та пенсійні фонди (як джерела коштів), ринок іпотечних заставних та інших пов’язаних з ними фінансових інструментів (як механізм залучення додаткових інвестицій).