Інвестиційний попит – Попит в економіці на інвестиційні товари: машини, обладнання, будівельні матеріали, послуги будівельних фірм. Інвестиційний попит виникає з наміру чи планів фірм щодо збільшення свого фізичного капіталу (основних виробничих фондів), а також товарних запасів.
Інвестиційний попит – це потенційна потреба підприємців, виражена в грошовій формі, у придбанні товарів інвестиційного призначення з метою отримання доходу. Інвестиційний попит не можна ототожнювати з «планованими», або «очікуваними», витратами, оскільки основою формування попиту є наявність реальних, а чи не очікуваних коштів, що формуються із різних джерел. Інвестиційний попит — це самостійна економічна категорія, яка збігається з поняттям тимчасово вільних коштів.
Інвестиційний попит поруч із споживчим попитом є частиною сукупного попиту економіки. Його величина залежить за інших рівних умов від рівня реальних відсоткових ставок: що вони вище, тим інвестиційний попит нижче, і навпаки, і навіть від динаміки цін. Інфляція веде до зниження інвестиційного попиту, а за її дуже високому темпі (гіперинфляції) — для його фактичного припинення.
Інвестиційний попит – це потреба підприємців, виражена у грошової формі, у придбанні товарів інвестиційного призначення з отримання доходу. На рівень інвестиційного попиту впливають такі фактори:
- національний обсяг продукції, що виробляється;
- національний грошовий дохід товариства;
- обсяг накопичених коштів;
- обсяг витрачених коштів;
- рівень інфляції у державі;
- вплив іноземного капіталу;
- рівень процентних ставок за кредитами;
- розмір прибутку економічних суб’єктів;
- рівень очікуваного прибутку від інвестицій;
- рівень поточного сукупного попиту;
- динаміка змін ділової активності;
- ставки оподаткування та рівень розвиненості податкової системи;
- рівень завантаженості виробничих потужностей та рівень їх ефективного використання;
- ступінь та швидкість впровадження інноваційних технологій;
- політична ситуація у країні та багато іншого.
