Інкасове доручення (Collection Letter) – документ, згідно з яким банк (банк-емітент) за дорученням клієнта здійснює за рахунок клієнта дії щодо отримання від платника платежу та (або) акцепту платежу. Розрахунки по інкасо називають «по інкасо» (див. Інкасо).
Банк-емітент, який отримав доручення, вправі залучати до його виконання інший банк (виконуючий банк).
Випадки застосування та порядок здійснення розрахунків за інкасо встановлюються законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту (див. Уніфіковані правила щодо інкасо).
Розрізняють два види інкасо – чисте та документарне. Чисте інкасо означає інкасо фінансових документів, які супроводжуються комерційними документами. Документарне інкасо — це інкасо фінансових документів, що супроводжуються комерційними документами, або інкасо лише комерційних документів. Документарне інкасо найчастіше використовують у практиці міжнародних розрахунків.
У разі відсутності будь-якого документа або невідповідності документів за зовнішніми ознаками інкасового доручення виконуючий банк повинен негайно повідомити про це клієнта. У разі усунення зазначених недоліків банк повертає документи без виконання.
Документи надаються платнику у тій формі, в якій вони отримані, за винятком банківських позначок та написів, необхідних для оформлення інкасової операції.
Документи, що підлягають оплаті при їх наданні, виконуючий банк зобов’язаний подати до платежу негайно після отримання інкасового доручення.
Якщо документи підлягають оплаті в інший термін, виконуючий банк повинен для отримання акцепту платника надати документи для акцепту негайно при отриманні інкасового доручення, а вимога платежу має здійснити не пізніше ніж у день настання строку платежу, визначеного в документі.
Часткові платежі можуть бути прийняті у випадках, якщо це встановлено банківськими правилами, або за наявності в інкасовому дорученні спеціального дозволу.
Отримані (інкасовані) суми негайно передаються виконуючим банком у розпорядження банку-емітента, який має зарахувати ці суми з цього приводу клієнта. Виконуючий банк має право відрахувати з інкасованих сум належні йому винагороду та відшкодування витрат та (або) витрат.
Якщо платіж та (або) акцепт не були отримані, виконуючий банк повинен негайно повідомити банк-емітент про причини неплатежу або відмови від акцепту. Банк-емітент повинен негайно повідомити про це клієнта, попросивши в нього вказівки щодо подальших дій.
У разі неотримання вказівок щодо подальших дій у строк, встановлений банківськими правилами, а якщо він не встановлений, — у розумний строк, який виконує банк, має право повернути документи банку-емітенту.
