Інфляція

Інфляція (Inflation) – зростання загального рівня цін, що відображається зниження купівельної спроможності грошової одиниці. Основними факторами інфляції називають монетарні та немонетарні. До монетарним факторам інфляції відносять переповнення каналів грошового обігу грошима, у результаті відбувається знецінення грошей і їх купівельної спроможності. До немонетарним факторам відноситься підвищення попиту на товари та послуги, збільшення витрат виробництва, сезонні фактори тощо.

Розрізняють кілька видів інфляції:

1. Інфляція попиту — зміна цін, зумовлена ​​підвищенням попиту на товари та послуги внаслідок зростання доходів населення, збільшення державних витрат тощо.
2. Інфляція витрат (інфляція пропозиції) – зміна цін, обумовлена ​​зростанням цін факторів виробництва (сировини, електроенергії, палива, заробітної плати), що призводить до підвищення собівартості виробництва товарів або надання послуг або зниження їх пропозиції на ринку. Спровокувати інфляцію витрат також може запровадження нових непрямих податків.
3. Прихована інфляціяяка може виникнути в умовах встановлення директивних цін і знаходить свій прояв у зменшенні товарної пропозиції.
4. Імпортована інфляція — «перенесення» інфляції з країни-торговельного партнера внаслідок різкої зміни паритету купівельної спроможності національних валют двох країн та накопичення несплачених зобов’язань.

Основними негативними наслідками інфляції є зменшення реальної купівельної спроможності (ціни) грошей та зниження рівня життя населення. Відбувається також погіршення очікувань щодо макроекономічної ситуації, що призводить до зниження ділової активності.

В економічній літературі інфляція класифікується за такими основними ознаками:

1. За механізмом виникнення:
   • інфляція попиту — породжується надлишком сукупного попиту проти реальним обсягом виробництва (дефіцит товару);
   • інфляція пропозиції (витрат) — зростання цін викликане збільшенням витрат виробництва, у умовах недовикористаних виробничих ресурсів (підвищення витрат за одиницю продукції скорочує обсяг запропонованої виробниками продукції за існуючого рівня цін).
2. За формою прояву:
   • відкрита інфляція – нічим не стримуваний, вільне і тривале зростання цін (характерна для ринкової економіки);
   • прихована (пригнічена) інфляція — держава встановлює жорсткий контроль за цінами за умов товарного дефіциту (у разі знецінювання грошей виявляється у дефіцитах і чергах; зростають ціни на «чорних ринках»);
   • інфляційний шок – одномоментне різке підвищення.
3. За сферою поширення:
   • локальна інфляція – зростання цін відбувається у межах однієї країни;
   • світова інфляція – охоплює групу країн чи всю світову економіку.
4. За темпами зростання цін (див. Темп інфляції):
   • повзуча (помірна) інфляція – ціни зростають повільно, але неухильно (до 10% на рік);
   • галопуюча інфляція – швидке зростання рівня цін (від 10 до 200% на рік);
   • гіперінфляція – катастрофічне зростання цін (більше 200% на рік).
5. За рівнем збалансованості зростання цін:
   • збалансована інфляція — за неї ціни різних товарних груп щодо одне одного залишаються незмінними;
   • незбалансована інфляція – за неї ціни різних товарів постійно змінюються стосовно друг до друга, причому у різних пропорціях.
6. За ступенем прогнозованості зростання цін:
   • очікувана інфляція – може бути спрогнозована на будь-який період, або “запланована” урядом;
   • несподівана інфляція – характеризується раптовим стрибком цін, що негативно позначається на грошовому обігу та стані економіки.

Для визначення рівня інфляції використовують такі показники:

1. Індекс споживчих цін (ІСЦ) (Consumer Price Index, CPI) – показник, що характеризує зміни в часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого (власного) споживання. ІСЦ відображає зміну вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг постійної якості з постійними характеристиками у поточному періоді порівняно з базисним. ІСЦ, зазвичай, використовують як показник загального рівня інфляції економіки.
2. Індекс цін виробників (ІЦП) (Wholesale Price Index, WPI; Production Price Index, PPI) – показник зміни цін у сфері промислового виробництва.
3. Базова інфляція (Core CPI) — показник, що характеризує немонетарні чинники інфляції і розраховується з урахуванням ІСЦ і має на меті визначення сталої динаміки цін крім короткострокових нерівномірних змін цін, викликаних шоками пропозиції, сезонними чинниками, адміністративним регулюванням тарифів і. Розрізняють базову вузьку інфляцію – яка характеризує зміну цін непродовольчих товарів за винятком палива, та базову широку інфляціющо характеризує зміну продовольчих товарів із високим ступенем обробки, непродовольчих товарів за винятком палива, а також послуг, ціни на які не регулюються адміністративно.
4. Дефлятор ВВП (GDP Deflator) – показник зміни цін усіх товарів та послуг, вироблених на території країни протягом року. Цей показник іноді називають “індексом цін Пааше”.

Основним показником інфляції, що використовується в макроекономічному аналізі та прогнозуванні, є індекс споживчих цін. Вперше ідею розрахунку ІСЦ на основі споживчого кошика на початку ХХ ст. висунув І. Фішер. І хоча ІСЦ вимірює лише зміни цін (тарифів) на споживчі товари та послуги, його використовують як показник загального рівня інфляції в економіці та називають “індексом інфляції”. ІСЦ використовується для вирішення багатьох питань державної політики, аналізу та прогнозування цінових процесів, зокрема, з метою перегляду розмірів грошових доходів населення, перерахунків орендної плати, індексації нормативної вартості землі, сум заборгованості відповідно до рішень судових органів, якщо використання цього показника обумовлено договором. і тому подібне. Все більшої актуальності набувають регіональні ІСЦ.

Методологія розрахунку ІСЦ базується на загальних вимогах Конвенції 160 Міжнародної організації праці 1985 року (статті 12), «Резолюції щодо індексів споживчих цін», прийнятої на сімнадцятій Міжнародній конференції статистів праці (2003) та спільному документі МОП, МВФ, ОЕСР, Євростату, ООН та Світового банку «Посібник з індексу споживчих цін. Теорія та практика» (2004). В Україні ІСЦ розраховується з 1991 року.

При розрахунках ІСЦ враховується придбання населенням постійного набору товарів та послуг із постійною структурою споживання протягом певного періоду. У споживчий набір включаються товари та масового споживчого попиту, незалежно від цього регулюються ціни (тарифи) ними, чи є ринковими. Під товаром (послугою)-представником, який включається до споживчого набору, розуміють сукупність видів товарів (послуг), які є однорідними за своїми споживчими властивостями та призначенням та мають однакові тенденції зміни цін (тарифів). Споживчий набір є єдиним для всіх регіонів країни та визначається централізовано Держкомстатом України. Відповідно до рекомендацій МОП споживчий набір переглядається один раз на п’ять років. З 2007 р. споживчий набір, за яким Держкомстат України здійснює розрахунки ІСЦ, включає 296 товарів (послуг)-представників.

Для розрахунку індексу інфляції сукупна вартість споживчого набору товарів та послуг у базисному періоді приймається за 100, а зміни у такі періоди виражаються у відсотках вартості базисного периода. Індекс інфляції розраховується щомісяця і у річному вимірі як зміна вартості споживчого набору товарів та послуг у грудні поточного року до грудня попереднього року як кумулятивна величина (наростаючим підсумком) та виражається у відсотках. В аналітичних цілях індекс інфляції розраховують також як зміна споживчого набору поточного місяця до відповідного місяця попереднього року, на кінець звітного кварталу до кінця попереднього кварталу і т.д.

Починаючи з 2008 р., Державна служба статистики використовує міжнародну класифікацію СОСІСОР та не розраховує індекси цін непродовольчих товарів та платних послуг. Крім того, з 2008 р. індекси продовольчих товарів не включають алкогольні напої та тютюнову продукцію.

Протилежністю інфляції є дефляція, що проявляється у зниженні загального рівня цін, що свідчить про підвищення купівельної спроможності грошей.

(Див. Дефляція, Інфляційне застереження, Причини інфляції, Таргетування інфляції).