«Індекс бігмаку» – Індикатор ринку валют, що дозволяє оцінювати їх співвідношення, виходячи з принципу паритету купівельної спроможності.
«Індекс бігмака» був уперше представлений журналом The Economist у вересні 1986 року у статті Пама Вудалла (Pam Woodall) як напівжартівливий приклад і з того часу розраховується і публікується цим виданням щороку.
В основі індексу закладена ідея про паритет купівельної спроможності: якщо певний кошик товарів коштує, припустимо, у Великій Британії 50 фунтів, а в США — 100 доларів, то справедливе співвідношення валют має бути 1:2, або курс має становити 2 долари за 1 фунт стерлінгів . При цьому робиться умовне припущення, що доставити товар з однієї країни до іншої можна безкоштовно, тобто нехтується вартістю транспортування.
Замість універсального кошика в індексі взято звичайний Біг Мак, виходячи з того, що ресторани швидкого харчування “Макдональдс” є практично в кожній країні світу. Таким чином, створюється можливість судити про те, яка валюта нині є недооціненою, а яка переоцінена.
Станом на липень 2015 року Біг Мак коштував на території США 4,80 долара. В Україні його ціна становила 35 гривень, або при переведенні в долари за курсом НБУ на липень 1,63 долара.
Отже, справедливий курс гривні, на думку розробників індексу, має становити 7,29 гривні за долар.
Україна не єдина країна, валюта якої вважається за «індексом бігмака» недооціненою. До цього списку також входять Венесуела, Індія, Росія, Китай, Мексика, Єгипет та інші країни. До переоцінених валют належать швейцарський франк, шведська крона, бразильський реал, норвезька крона.
Проблема з розрахунком до 2011 року була із валютою Індії. Справа в тому, що індуси не їдять бігмаків, до складу яких, як відомо, входить яловичина, бо корова в цій країні – священна тварина. Але з 2011 року творці індексу ухвалили компромісне рішення. Так як у ціні бутерброду, за їх підрахунками, вартість м’яса становить не більше 10%, то за основу взяли місцевий курячий аналог – Махараджа Мак.
Деякі економісти пішли ще далі і запропонували перераховувати в бігмаки розміри валового внутрішнього продукту та частку ВВП, що припадає на одну людину. Так народився цілий розділ напівжартівливої економіки – «бургерономіка».
«Індекс бігмака», як і його прабатько — теорія паритету купівельної спроможності, не вказує, яким буде обмінний курс завтра. Їхня роль в іншому: вони надають орієнтир того, що відбувається в економіці і до чого мають за сьогоднішньої ситуації прагнути обмінні курси у відносно віддаленому майбутньому.
