Імідж

Імідж (Від англ. Image – образ) – образ об’єкта, що сформувався в психіці людей, до якого у них виникає оцінне ставлення, що виявляється у формі думки. Імідж — «образ» товару, послуги, підприємства, людини, сума вражень, що складаються у свідомості людей та визначають ставлення до них. Товар, послуга, підприємство, чий імідж отримав визнання споживачів, забезпечують надалі вірність споживача відповідної фірмової та торгової марок та міцне становище на ринку.

Імідж включає семіотичну, когнітивну, образну та емоційну складові. Це мультидисциплінарне поняття, яке розробляється у практичній психології, соціології, політології, педагогіці, акмеології, фізіогноміці, костюмології, маркетингу.

Імідж – трирівневий феномен індивідуальної, групової або масової свідомості, що фіксує і реалізує цілі його творців і відповідно відображається в економіці та практиці просування та продажу. Розрізняють також габітарний (у зв’язку із зовнішнім виглядом), кінетичний (стосовно кінетики об’єкта), середовищевий імідж (в контексті довкілля об’єкта) та ін. Поняттю імідж близькі також поняття «популярність» (широка популярність у позитивному плані) і «престиж »(Позитивна значимість для певної групи людей).

Категорія “імідж” застосовна до будь-якого об’єкта, з яким може вступити у взаємодію людина і який стає предметом соціального пізнання:

• людина (імідж персони);
• організація (корпоративний імідж);
• сфера суспільства (імідж науки, культури, релігії, бізнесу, банківської сфери);
• соціально-професійна роль чи позиція (імідж еколога, політика);
• освітні здобутки (імідж бакалавра, кандидата наук, випускника університету);
• предмет (імідж діаманта, кашкети);
• марка, бренд (імідж Mercedes).

“Імідж” і “бренд” – родинні поняття, але далеко не синоніми. По-перше, поняття «бренд» застосовується, як правило, якщо метою є продаж товару, а поняття «імідж» може бути використане незалежно від зацікавленості у продажу. По-друге, бренд, входячи до складу інтелектуального капіталу, є компонентом клієнтського, споживчого капіталу і виміряємо в грошових одиницях; що стосується іміджу, то він далеко не завжди виміряний у грошах. Крім того, на відміну від бренду, імідж може бути не лише позитивним, а й негативним. Нарешті, бренд може мати імідж, і імідж може сприяти формуванню бренду, але зворотне поняття «бренд іміджу» неможливе.

Створення іміджу (іміджмейкінг або image building) базується на кількох принципах:

• обліку реального змісту об’єкта – те, що при створенні іміджу подвоюється завдяки відображенню в іміджі;
• мети створення іміджу та характеристики аудиторії;
• обліку матеріалу – відображення окремих фрагментів реальності у ЗМІ, на інших носіях, додатково оброблені та стандартизовані;
• композиції та режимів пред’явлення – визначення спрямованості та загальної логіки, створення цілого з фрагментів, визначення просторового та тимчасового порядків їх пред’явлення.

Виділяються етапи формування іміджу: визначення цілей процесу вивчення об’єкта оцінка аудиторії корекція характеристик об’єкта символізація позиціонування презентація іміджу.

Робота з формування чи корекції іміджу товару в маркетингу передбачає:

• сегментування ринку та дослідження споживачів та стилів їх життя, особливо цільових груп, аналіз потреб та мотивів споживачів, їх оцінок, визначення раціональних та інших компонентів образу;
• вироблення рекомендацій щодо розробки товарного знака, слогану та інших компонентів фірмового стилю, змісту та способів подання рекламних матеріалів та матеріалів у зв’язках із громадськістю, в т.ч. з урахуванням закономірностей уваги та пам’яті, впливу кольору та форми на сприйняття людини.

Імідж організації можна визначити як сформований, дієвий, емоційно забарвлений образ організації або окремих її складових, наділених певними характеристиками, заснованими на реальних або перцептивних властивостях конкретної організації, що приписуються, що володіють соціальною значимістю для сприймаючого.

Структура іміджу включає 5 компонентів:

1. Імідж суб’єкта: уявлення суспільства щодо унікальних характеристик:
   • основні переваги (вигоди, що забезпечуються успішним завершенням цієї програми);
   • додаткові переваги, що забезпечують відмінні властивості (слоган, дизайн, реклама, якість тощо).
2. Імідж споживачів: уявлення про стиль життя, суспільний статус, про особистісні (психологічні) характеристики населення
3. Внутрішній імідж структури: уявлення співробітників про свою організацію, лідера. Детермінантність внутрішнього іміджу в культурі та соціально-психологічному кліматі організації вимагає особливого відношення до даних аспектів.
4. Імідж лідера та найближчого оточення: включає уявлення про здібності, установки, ціннісні орієнтації, психологічні характеристики, зовнішності.
5. Імідж структури, що його представляє: Збірний, узагальнений образ організації, що розкриває найбільш характерні риси лідера:
   • професійна компетентність;
   • культура та комунікабельність;
   • соціально-демографічні та фізичні дані: вік, стать, рівень освіти, наявність-відсутність фізичних дефектів;
   • візуальний імідж.

Чинники, що впливають формування позитивного іміджу організації:

1. Фінансове становище організації.
2. Історія організації, фірми, її традиція та репутація.
3. Особистість керівника.
4. Паблісіті – рекламна популярність.
5. Турбота про персонал.
6. Соціальна відповідальність перед суспільством.
7. Управління організацією.
8. Фірмовий стиль.
9. Етичність діяльності та відносин.