Готівково-грошовий обіг

Готівково-грошовий обіг (cash turnover) – рух грошей у готівковій формі при продажі товарів, наданні послуг та здійсненні різних видів платежів. Готівково-грошовий оборот – це безперервний процес руху готівки, які представлені у вигляді банкнот, казначейських квитків, металевих розмінних монет. Готівка, що перебуває у сфері обігу, виконує функції засобу обігу та кошти платежу.

В усіх країнах незалежно від моделі економіки (адміністративної чи ринкової) готівково-грошовий оборот становить меншу частину загального обсягу грошового обороту, але, попри це, його роль економіці величезна.

Готівково-грошовий оборот обслуговується банкнотами та металевою (неповноцінною) монетою. Готівка робить постійний кругообіг:

  • видаються з кас кредитних установ в обіг за певними напрямками (заробітна плата, стипендії, виплати соціального характеру, пенсії, допомоги, позички індивідуальним позичальникам, відсотки за вкладами тощо);
  • реалізуються населенням, що отримало готівку, на купівлю товарів, оплату послуг та податків тощо;
  • надходять до кас кредитних установ як торгова виручка, податки та збори, вклади громадян на рахунки тощо.

Інституційні одиниці здають готівку до установ банків. Порядок та терміни здачі готівки установи банків встановлюють кожному підприємству виходячи з необхідності прискорення оборотності грошей та їх своєчасного надходження до кас банків. У касах підприємств можуть зберігатися готівка в межах касових лімітів, встановлених установами банків, що їх обслуговують, за погодженням з керівниками цих підприємств.

Підприємства не мають права накопичувати в касах готівку для здійснення майбутніх видатків (в т.ч. на заробітну плату, виплати соціального характеру та стипендії) до встановленого терміну виплати. Підприємства можуть отримувати готівку в установах банків, у яких їм відкрито відповідні рахунки, на цілі, встановлені чинним законодавством.

Видача готівки виробляється, зазвичай, з допомогою поточних надходжень готівки до кас кредитних организаций. Для забезпечення своєчасної видачі кредитними організаціями готівки з рахунків підприємств, а також з рахунків громадян за вкладами територіальні установи Центрального банку встановлюють для кожної кредитної організації (філії) суму мінімально допустимого залишку готівки в операційній касі на кінець дня. У разі недостатності поточних надходжень кредитні організації підкріплюють операційні каси з оборотних кас установ Центрального банку, або на платній основі – інші кредитні організації.

Основні принципи організації готівково-грошового обороту полягають у наступному:

  • всі підприємства та організації повинні зберігати готівку у комерційних банках (за винятком суми ліміту, встановленого обслуговуючим банком);
  • банки встановлюють ліміти залишку готівки для підприємств усіх форм власності;
  • понад ліміт готівка може зберігатися на підприємствах для видачі коштів на оплату праці, виплат соціального характеру не більше трьох днів;
  • обіг готівки є об’єктом прогнозного планування;
  • управління грошовим обігом здійснюється у централізованому порядку;
  • організація готівково-грошового обороту має на меті забезпечити стійкість, еластичність та економічність грошового обігу.

З розвитком електронних технологій кількість готівки в обігу скорочується. Широко використовуються електронні платіжні системи із розвиненою мережею банкоматів, платіжних терміналів тощо.

(Див. також Регулювання готівкового грошового обігу)

Залишити коментар:

Site Footer