Гібридний капітал (Hybrid Capital) – безстроковий або довгостроковий (зазвичай не менше 30 років) субординований борговий інструмент з характеристиками, близькими до акцій, які банки включають до складу основного капіталу.
Банки та страхові компанії випускають гібридні інструменти з метою забезпечення банківського капіталу першого та другого рівня (Tier 1, Tier 2), підтримки необхідного рівня кредитоспроможності, а також для оцінки компонентів акціонерного капіталу рейтинговими агентствами або підтримки кредитних рейтингів та покращення свого кредитного профілю без розмивання акціонерного капіталу. Компанії випускають гібридні інструменти як найбільш економічно ефективні еквіваленти пайових цінних паперів.
Гібридні інструменти випускаються прямо або опосередковано і можуть мати форму привілейованих акцій, субординованих боргових паперів або пріоритетних боргових паперів. Винагорода за інструментами може виплачуватись з відстрочкою для того, щоб емітент мав велику можливість для маневру у разі фінансової кризи. Відстрочка може бути або кумулятивною (неоплачені купони мають відстрочку виплати), або некумулятивною (неоплачені купони губляться).
В останні роки банки країн ЄС з метою залучення додаткового капіталу все більше покладалися на емісію гібридних інструментів, які поєднували характеристики боргу та акціонерного капіталу. Тому Базельський комітет із банківського нагляду 1998 р. дійшов висновку необхідність обмеження використання цих інструментів при включенні в регулятивний капітал 1-го уровня. Частка таких інструментів у регулятивному капіталі 1-го рівня мала перевищувати 15%.
27 жовтня 1998 р. Базельський комітет з банківського нагляду видав рекомендації (Сіднейський прес-реліз), які встановлювали умови для того, щоб ці інструменти вважалися інструментами відповідної якості з метою їхньої кваліфікації на найвищому рівні регулятивного капіталу (1-му рівні), накладаючи одночасно обмеження з їхньої включення до капіталу цього рівня.
Згідно з цими рекомендаціями гібридні інструменти капіталу 1-го рівня (Hybrid Tier 1) повинні мати такі основні характеристики:
- випущені та повністю оплачені;
- не передбачають накопичення дивідендів;
- здатні до поглинання видатків банку на основі обережного підходу;
- молодші (підлеглі) стосовно заборгованості за депозитами, основними кредиторами та субординованою заборгованістю банку;
- безстрокові;
- не мають забезпечення або не вкриті гарантією емітента чи пов’язаної з ним особи;
- можуть бути викуплені емітентом не раніше, ніж через 5 років з дати емісії, з дозволу органу нагляду та за умови заміщення їх аналогічним або якіснішим за характеристиками капіталом, якщо орган нагляду визначає, що банк має капітал більший або відповідний рівню його ризиків; допускається підвищення періоду, після якого можливий викуп власних акцій до 10 років, що встановлюється національним регулятором.
Крім зазначених характеристик, цей інструмент повинен відповідати таким умовам:
- основні особливості таких інструментів мають бути доступні для розуміння та публічно відкриті;
- хоча інструмент може містити зобов’язання про виплату відсотків, які не можуть бути на постійній основі знижені або скасовані (на відміну від дивідендів за звичайним акціонерним капіталом), він повинен допускати відстрочення обслуговування (виконання) зобов’язань (як це має місце у разі кумулятивних привілейованих акцій) , якщо прибуток банку є недостатнім для здійснення виплат.
Як правило, гібридний капітал оцінюють за такими підходами:
- обліковийякий полягає у розробці власної методики обліку інструментів гібридного капіталу;
- нормативнийщо передбачає встановлення регулятором відповідних обмежень та правил обліку гібридного інструменту у капіталі банку;
- рейтинговийякий полягає у розробці рейтинговим агентством методики зарахування певної частини гібридного інструменту до капіталу банку, тобто оцінюється капіталомісткість цього інструменту.
(Див. Інструмент власного капіталу, Капітал банку).