Крім фінансових ризиків значний вплив на діяльність банків функціональні ризики, що виникають унаслідок неможливості здійснення своєчасного та повного контролю за фінансово-господарським процесом. Функціональні ризики пов’язані з процесами створення та впровадження нових банківських продуктів та послуг, збору, обробки, аналізу та передачі інформації, підготовки кадрового потенціалу та виконанням інших адміністративно-господарських операцій.
Функціональні ризики важче виявити та ідентифікувати, а також виміряти кількісно та виразити у грошових одиницях, ніж фінансові ризики (див. Ідентифікація фінансових ризиків). Але функціональні ризики небезпечні не менше, ніж інші види банківських ризиків, причому врешті-решт вони також призводять до фінансових втрат. Банки намагаються знизити функціональні ризики, удосконалюючи системи внутрішнього аудиту, розвиваючи схеми документообігу, розробляючи внутрішні методики та техніко-економічне забезпечення окремих операцій. Зниженню таких ризиків сприяє також продумана ресурсна, матеріально-технічна та кадрова політика.
Технологічний ризик (ризик системи) пов’язаний з використанням у діяльності банку технічних засобів, високотехнологічного обладнання та технологій. Цей вид ризику породжується помилками у застосуванні комп’ютерних програм, математичних моделях, формулах і розрахунках. Виникає він і у разі несвоєчасного чи неадекватного інформування менеджерів через недоліки в інфраструктурних підсистемах, порушення в мережах або засобах зв’язку. Фінансові втрати банку викликаються як помилками та збоями, і додатковими витратами їх усунення.
Типовим проявом технологічного ризику є збій у системі електронних платежів. Однією з обов’язкових умов входження банків у міжнародні клірингові та інформаційні системи є усунення будь-якої несправності у роботі обладнання протягом певного часу (зазвичай 2 години).
Ризик зловживань – це можливість збитків для банку, зумовлених шахрайством, розтратами, несанкціонованим доступом до ключової інформації з боку службовців або клієнтів банку, відмиванням грошей, несанкціонованим укладанням угод.
Документарний ризик полягає у можливості виникнення ненавмисної помилки у документації, яка може призвести до негативних наслідків — невиконання положень угоди, подання позову до суду, відмови від прийнятих раніше зобов’язань тощо. Документарний ризик можна значно знизити, посиливши системи контролю, аудиту, удосконаливши документообіг, автоматизувавши процес документування, підвищивши кваліфікацію персоналу.
Ризик транзакції виникає у процесі укладання та реєстрації угоди, виконання розрахунків, підписання контрактів, постачання цінних паперів чи валюти. Цей вид ризику тісно пов’язаний із технологічним, документарним та операційним ризиками. Типовим прикладом є здійснення зустрічних платежів, коли моменти переказу несинхронізовані. Одна із сторін неодмінно проводить операцію раніше, наражаючи на ризик транзакції.
Операційний ризик визначається ймовірністю виникнення невідповідності між витратами банку здійснення своїх операцій та його результативністю. Процес управління операційним ризиком у банку набагато складніший, ніж у інших сферах підприємництва. До складу витрат включаються як відсоткові, і непроцентні комісійні та інші операційні витрати, які завжди вдається точно спрогнозувати. Тому менеджерам банку складніше, ніж іншим підприємцям, визначити вплив непроцентних витрат на чистий прибуток.
Стратегічний ризик пов’язаний з помилками у стратегічному аналізі та плануванні. Насамперед йдеться про неправильне формулювання цілей банку, неадекватне ресурсне забезпечення їх реалізації, а також помилковий підхід до управління ризиками в банківській практиці. Амбітна мета у разі неналежного забезпечення кадровими чи фінансовими ресурсами може обернутися збитками і навіть втратою репутації банку. Класичний приклад стратегічного ризику – надмірні інвестиції в нерухомість або невиправдано швидке розширення мережі філій без ретельних маркетингових досліджень.
Ризик впровадження нових продуктів — це можливість не досягти запланованого рівня окупності нових банківських продуктів, послуг, операцій чи технологій. У банківській діяльності, як і в інших видах бізнесу, постійно триває конкурентна боротьба за клієнтів та ринки збуту задля досягнення вигідних для банку умов. На цей процес відчутно впливають численні маркетингові ризики, одним із проявів яких є ризик впровадження нових продуктів.
Ризик втрати репутації пов’язаний з можливою нездатністю банку підтримувати свою репутацію як надійного та ефективно працюючого установи. Високий рівень залежності від залучених коштів робить банки особливо вразливими до цього ризику. Втрата довіри до банку з боку вкладників може призвести до відтоку коштів та неплатоспроможності. Менеджмент банку має приділяти особливу увагу дотриманню нормативних вимог, постійному контролю над ліквідністю та загальним рівнем ризикованості банківських операцій.
