Після того, як гроші були винайдені, вони незабаром стали виконувати ряд різних, але пов’язаних один з одним функцій. Різноманітність та складність виробничих відносин, що втілюються у грошах, визначають множинність форм прояву самих грошей. Кожна з таких форм одержала назву функції грошей.
Функція грошей – це певна дія або “робота” грошей з обслуговування руху вартості у процесі суспільного відтворення.
Питання функціях грошей одна із найбільш дискусійних теоретично грошей. Розбіжності стосуються як трактування окремих функцій грошей, а й кількості. Дискусії ведуться як між представниками різних теоретичних шкіл, і усередині кожної їх. Так, більшість представників марксистської теорії грошей визнає п’ять їхніх функцій, однак вони мають різні погляди щодо суті кожної з них. Ще помітніша різниця в трактуванні функцій грошей серед представників немарксистських теорій. Не заперечуючи взагалі існування функцій грошей, більшість із них визнають лише три функції та абстрагуються від інших. Так, у відомій книзі англійського економіста Л. Харріса «Грошова теорія» йдеться про функції засобу обігу, засоби збереження вартості та одиниці рахунку та зовсім не згадуються інші функції. Натомість класики економічної теорії та деякі її представники кінця XIX — початку XX століття теж визнавали п’ять функцій грошей.
Функції грошей є конкретним проявом їхньої сутності. У цьому плані очевидно, що трансформація економічної природи сучасних грошей зумовлює модифікацію їх функцій.
Функції грошей знаходяться у постійній динаміці: деякі виникли раніше, деякі пізніше; окремі функції сильно змінили свій зміст і втратили помітне значення.
Виникнення функцій грошей у процесі їхньої еволюції можна так:
- І етап. Гроші як міра вартості. Історично перша функція грошей. Як міра вартості гроші є уніфікованим вимірником вартості всіх товарів.
- ІІ етап. Гроші як купівельний засіб. Гроші як купівельний засіб є засіб звернення.
- ІІІ етап. Гроші як засіб платежу. У функції грошей як засобу платежу виникає тимчасовий лаг (несупад у часі) між продажем товару та отриманням грошей за нього. У умовах об’єктивно створюються умови такого економічного явища, як кредит.
- ІV етап. Гроші як засіб розподілу. У розподільчій функції грошей є лише їхній рух від їх власника до одержувача. У цій функції полягає об’єктивна економічна передумова виникнення державних фінансів.
- V етап. Гроші як засіб накопичення та заощадження. Процес заощаджень та накопичень – необхідний елемент сучасної економіки.
- VI етап. Гроші як міра обміну однієї валюти на іншу. У функції світових фінансів гроші сприяють валютному обміну, створенню платіжного балансу, освіті валютного курсу.
На сьогодні загальноприйнято виділяти такі основні функції грошей:
- Функція грошей як міра вартості у тому, що є загальним втіленням і мірилом вартості найрізноманітніших товарів. Щоб визначити вартість товарів у грошах, треба певну кількість грошового матеріалу прийняти за одиницю (визначити масштаб цін). Масштаб цін встановлює держава у законодавчому порядку, тоді як функцію міри вартості гроші виконують об’єктивно. Масштаб цін залежить від зміни вартості грошового металу, оскільки він є фіксованою ваговою кількістю металу.
- Функція як засіб обігу полягає в тому, що гроші є посередником при обміні товарів. Цю функцію виконують реальні повноцінні та неповноцінні гроші.
- Функція як засіб платежу тісно пов’язані з функцією як засоби звернення. У товарообігу, опосередкованому грошима (продаж заради купівлі), гроші виступали як швидкоплинний посередник і виконували функцію засобу обігу. Коли ж гроші здійснюють самостійний рух, переходячи від одного власника до іншого, вони здійснюють функцію засобу платежу (тобто їх використовують для виплат без прямого обміну на товари (сплата податків, комунальних платежів, заробітної плати тощо)).
- Функція грошей як накопичення вартості. Цю функцію гроші виконують тоді, коли залишають сферу звернення («випадають» із звернення) і затримуються у руках певних осіб. Гроші, виступаючи у своїй золотій та срібній формі (як реальні повноцінні гроші) утворюють скарб. Зауважимо, що поряд із безпосереднім накопиченням скарбів у монетній формі відбувається їх накопичення у вигляді предметів розкоші із золота та срібла. Це призводить до того, що, з одного боку, все більше розширюється ринок для золота і срібла незалежно від функції, що виконується ними, а з іншого — створюється приховане джерело пропозиції грошей, яке є особливо дієвим у періоди суспільних потрясінь.
- Функція як світові гроші у тому, що світові гроші функціонують як загальний купівельний засіб (при оплаті міжнародної товарної угоди грошима) як загальне втілення суспільного багатства (коли багатство переноситься з однієї країни до іншої). Крім того, золото у вигляді скарбу водночас є резервним фондом світових грошей. Зауважимо, що зростає також реальна роль цієї функції національних резервних валют та інших різновидів грошей.
Усі вищезгадані функції грошей у тому системному єдності становлять реальне рух грошей (реальне функціонування грошової маси). Зміст тієї чи іншої функції відбиває особливості досягнутого рівня (етапу) еволюції самих грошей.
