Фінансова система (Financial System) – складне суспільне явище, що охоплює широкий спектр розподільних відносин, які ззовні відображаються у різних грошових потоках. За єдиною сутністю цих відносин вони мають конкретні форми прояву, характерні ознаки, а також деякі особливості щодо організації фінансової діяльності, формування та використання фінансових ресурсів, які зосереджені у розпорядженні держави, підприємницьких структур, певних фінансових інститутів з метою фінансового забезпечення їхньої діяльності.
Фінансова система – сукупність фінансових органів та інститутів, які здійснюють управління грошовими потоками та фондами грошових коштів. За організаційно-інституційною ознакою у фінансовій системі виділяють систему державних органів управління фінансами та систему банківських та небанківських фінансових інститутів, задіяних у розподільчих процесах. За внутрішньою будовою фінансова система — це сукупність відокремлених, але взаємопов’язаних сфер та ланок фінансових відносин, які мають певні особливості у мобілізації та використанні фінансових ресурсів, а також відповідний апарат управління та нормативно-правове забезпечення.
Найчастіше фінансову систему структурують відповідно до форм власності (державні та недержавні фінанси); основними суб’єктами фінансових відносин (фінанси домогосподарств, фінанси суб’єктів господарювання, фінанси держави) та рівнями економічної системи (світове господарство, макрорівень, мікрорівень, субмікрорівень).
У складі фінансової системи виділяють такі основні сфери фінансових відносин:
- фінанси держави (в т.ч. за рівнями органів державної влади та управління – державні та місцеві фінанси);
- фінанси суб’єктів господарювання;
- фінанси домогосподарств;
- фінансовий ринок та міжнародні фінанси.
Кожна із цих сфер фінансових відносин характеризується специфічними рисами та має певне функціональне призначення.
Центральне місце у фінансовій системі займають фінанси держави, завдяки яким вона впливає на економічний та соціальний розвиток країни. Державні фінанси відображають розгалужену систему фінансових відносин на різних рівнях адміністративного поділу між державою, юридичними та фізичними особами щодо формування та використання фінансових ресурсів та доходів держави, а також щодо управління та розпорядження державною власністю. За своєю структурою це складна та багатофункціональна сфера фінансової системи, основними ланками якої є державний та місцеві бюджети, державні цільові фонди, державний та комунальний кредит, фінанси державного та комунального секторів економіки.
У сфері державних фінансів чільне місце належить бюджетам різних рівнів, сукупність яких утворює бюджетну систему. Центральною ланкою фінансової системи є державний бюджет. Значення державного бюджету обумовлено як значним обсягом коштів, зосереджених у ньому, а й найрозвиненішою системою взаємозв’язків із усіма іншими ланками і сферами фінансової систем.
Самостійною ланкою фінансової системи та важливим елементом державних фінансів є державні цільові фонди, кошти яких використовуються для фінансування державних економічних та соціальних програм.
Фінансова діяльність суб’єктів господарювання як елемента фінансової системи базується на наступних методах:
- комерційний розрахунок;
- неприбуткова діяльність;
- кошторисна фінансування.
Відмінність між окремими методами полягає у схемі організації фінансової діяльності, тобто у встановленні взаємозв’язку між фінансовими ресурсами, джерелами їх формування, доходами, витратами та фінансовими результатами.
Важливою ланкою фінансової системи є фінанси домогосподарств. Стан розвитку та організації фінансів домогосподарств вказує на ефективність функціонування фінансової системи загалом.
(Див. Державні цільові фонди, Фінансова політика).