Федеральна резервна система США (ФРС) – Об’єднання 12 федеральних резервних банків, що виконують разом функції Центрального банку США, а також комерційні банки, що є членами ФРС. Федеральні резервні банки здійснюють емісію банкнот, касове обслуговування федерального бюджету, купівлю-продаж урядових цінних паперів, регулювання та нагляд за діяльністю комерційних банків, проводять операції у світових валютних ринках.
Федеральна резервна система (Federal Reserve System, FED) – спеціально створене 23 грудня 1913 незалежне федеральне агентство для виконання функцій центрального банку та здійснення централізованого контролю над комерційною банківською системою Сполучених Штатів Америки. У ФРС входять 12 федеральних резервних банків, розташованих у найбільших містах, близько трьох тисяч комерційних так званих банків-членів, що призначається президентом Рада управляючих, Федеральний комітет з операцій на відкритому ринку та консультаційні ради. Підставою до створення є Закон про Федеральний резерв. В управлінні ФРС визначальну роль відіграє держава, хоча форма власності капіталу є приватною — акціонерною з особливим статусом акцій.
З погляду управління, ФРС є незалежним органом уряді США. Як національний центральний банк ФРС отримує повноваження від Конгресу США. Незалежність у роботі забезпечується тим, що прийняті рішення про кредитно-грошову політику не повинні бути схвалені президентом США або будь-ким іншим з виконавчої чи законодавчої гілок влади, ФРС не отримує фінансування від Конгресу, термін повноважень членів Ради управляючих Федеральної резервної системи охоплює кілька термінів президентських повноважень та членів Конгресу. У той самий час ФРС підконтрольна Конгресу, який часто аналізує діяльність ФРС і може змінити обов’язки ФРС законодавчим чином.
Поточні функції ФРС:
- виконання обов’язків центрального банку США;
- підтримання балансу між інтересами комерційних банків та загальнонаціональними інтересами;
- забезпечення нагляду та регулювання банківських установ;
- захист кредитних прав споживачів;
- управління грошовою емісією (з нерідко конфліктуючими цілями: мінімізація безробіття, підтримання стабільності цін, забезпечення помірних процентних ставок);
- забезпечення стабільності фінансової системи; контроль системних ризиків на фінансових ринках;
- надання фінансових послуг депозитаріям, у тому числі уряду США та офіційним міжнародним установам;
- участь у функціонуванні системи міжнародних та внутрішніх платежів;
- усунення проблем із ліквідністю на місцевому рівні.
Федеральна резервна система регулює рівень процентних ставок, які банки використовують, щоб позичати гроші один одному — і, відповідно, рівень процентних ставок, за якими компанії та приватні особи отримують банківські кредити. З допомогою регулювання відсоткові ставки ФРС управляє пропозицією грошей. Це також дає ФРС певний контроль за темпами зростання ВВП та інфляції. Одним із завдань Федрезерва є підтримання стабільності цін (контроль за інфляцією).
Коли відсоткові ставки низькі, домогосподарствам та підприємствам «дешевше» позичати гроші, тому вони братимуть більше. Коли відсоткові ставки зростають, економічні суб’єкти беруть менше за кредити. Простіше кажучи, підприємства позичають гроші, коли хочуть найняти нових людей або збільшити свої виробничі потужності (наприклад, побудувати новий завод). Більшість нового бізнесу бере кредити покриття початкових витрат.
Це означає, що, якщо економіка почне сповільнюватися, ФРС знизить відсоткові ставки, щоб зробити компанії «дешевшими» для запуску або розширення. Якщо економіка почне розширюватися надто швидко (наприклад, «Технічний міхур» наприкінці 1990-х років), вони підвищуватимуть процентні ставки, намагаючись уповільнити її.
Друге основне завдання Федеральної резервної системи – максимізувати зайнятість та мінімізувати безробіття.
Федеральний резервний банк також є найбільшою у світі організацією економічних досліджень, в якій працює цілий штат дослідників, котрі займаються всім, починаючи від економічного розвитку та закінчуючи впливом нових валют рівень грошової маси.
