Процес кредитування складається з низки стадій. У цій статті ми розглянемо основні етапи процесу банківського кредитування. Слід зазначити, що немає єдиних стандартів у кредитуванні, т.к. сама процедура кредитування може істотно відрізнятися у різних банках, а й у межах одного банку з різних сегментах чи кредитним продуктам. Наприклад, кредитування великого інвестиційного проекту юридичної особи вимагатиме не лише збору більшого пакета документів для видачі кредиту, але й залучення більшої кількості служб банку (юридична служба, служба оцінки тощо), а також відбувається ускладнення процесу документального оформлення кредитної операції (нотаріальне). оформлення договорів, внесення інформації щодо заставного майна до різних реєстрів обтяження, доопрацювання кредитних договорів у частині внесення різних ковенант та обмежувальних умов тощо). У той же час у споживчому кредитуванні за невеликими сумами процес кредитування здійснюється за дуже спрощеною схемою, а сам процес аналізу за допомогою кредитного скорингу, оформлення угоди та видачі кредиту (кредитної картки) може займати від 15 хвилин до кількох годин.
У більшості випадків процес банківського кредитування включає наступні етапи кредитування (Див. малюнок).
Розглянемо детальніше дані етапи кредитування.
Зміст
Перший етап кредитування: розгляд та аналіз пакету документів, наданих позичальником
Для отримання кредиту позичальник повинен підготувати певний пакет документів, вимоги якого визначаються кожним банком самостійно і залежать як від типу позичальника (юридична чи фізична особа), і від характеру кредитованого проекту (цільового призначення використання позичкових коштів). Як правило, пакет документів для видачі кредиту включає два основні блоки: юридичний та економічний.
До юридичного блоку можна віднести правовстановлюючі документи, що підтверджують легітимність та повноваження особи, майна тощо. Це, зокрема, установчий договір, статут підприємства, копії свідоцтв про реєстрацію, отримані ліцензії, патенти, повноваження перших осіб компанії (наказ про призначення, копії паспортів та ідентифікаційних кодів), документи, що підтверджують право власності на майно, що передається у заставу, та т.п.
До економічного блоку належать документи, що підтверджують фінансово-економічний стан позичальника та кредитованого проекту: бухгалтерська звітність компанії та розшифровки до неї, довідки про доходи фізичної особи, бізнес-план або техніко-економічне обґрунтування проекту, проектно-кошторисна документація, податкові декларації, висновки фінансового. аудиту, залишки та рух грошових коштів за рахунками, відкритими в інших банках, тощо.
Після збору необхідного пакета документів здійснюється їхній наступний аналіз. На даному етапі кредитування до підготовки відповідних висновків підключаються різноманітні служби банку: кредитна, юридична, служба безпеки та оцінки заставного майна.
Кредитна служба здійснює оцінку платоспроможності та кредитоспроможності позичальника, визначає його внутрішній кредитний рейтинг, здійснює аналіз техніко-економічного обґрунтування проекту, оцінює адекватність запитуваної суми кредиту, перевіряє розрахунок терміну окупності інвестиційного проекту тощо.
Юридична служба визначає юридичний статус позичальника, перевіряє його повноваження, дієздатність, відповідність діяльності підприємства його статуту та вимогам чинного законодавства, аналізує правовстановлюючі документи щодо заставного майна тощо.
Служба банківської безпеки перевіряє ділову репутацію позичальника (в т.ч. його засновників та перших осіб компанії), наявність негативної інформації у різних базах даних, у т.ч. у Бюро кредитних історій, наявність судимостей тощо.
Служба оцінки здійснює визначення заставної вартості майна, запропонованого як забезпечення зобов’язань. Також подібна оцінка може здійснюватись третіми особами — незалежними експертами.
Другий етап кредитування: прийняття рішення про надання чи відмову у видачі кредиту
На підставі підготовлених на попередньому етапі кредитування висновків різних служб банку приймається рішення про видачу або відмову у видачі кредиту. Таке рішення приймається колегіально відповідним органом банку залежно від обсягу наданих йому повноважень. Це може бути кредитна комісія, кредитний комітет, комітет з управління активами та пасивами, правління або наглядова рада банку.
У деяких випадках, наприклад, у споживчому кредитуванні на невеликі суми, рішення про видачу може прийматися автоматично програмним комплексом банку або шляхом верифікації скорингових даних кредитним експертом. Але навіть у разі загальні параметри кредитування (скоринговая модель) спочатку затверджуються колегіальним кредитним органом.
Третій етап кредитування: оформлення видачі кредиту
На даному етапі кредитування, на підставі рішення кредитного органу про видачу кредиту, здійснюється підготовка та підписання відповідних договорів: кредитної, застави, поруки, гарантії тощо. Після підписання договорів застави здійснюється внесення інформації про обтяження у відповідні державні реєстри.
Також здійснюється формування кредитної справи та відкриття позичкових рахунків.
За заставним майном здійснюється його страхування на користь кредитора (банку). З цією метою, як правило, укладається тристоронній договір між страховою компанією, заставником та банком. У ролі заставника може виступати як сам позичальник, і третя особа – майновий поручитель.
Четвертий етап кредитування: супровід кредиту (кредитний моніторинг)
Основним завданням кредитної служби на даному етапі кредитування є здійснення постійного контролю за ходом виконання позичальником умов кредитного договору, за змінами у його фінансовому стані, оперативне виявлення негативних тенденцій у роботі позичальника (гаранта) та своєчасне вжиття заходів щодо зменшення ризиків несвоєчасного повернення кредиту.
У процесі кредитного моніторингу здійснюється також контроль наявності та стану збереження заставного майна, зміни його ринкової вартості, контролюється сплата страхових внесків за страховим полісом тощо.
У разі погіршення фінансового стану позичальника та виникнення проблем із обслуговуванням заборгованості здійснюється більш детальний аналіз з метою виявлення причин, що призвели до такої ситуації. Якщо проблеми мають тимчасовий характер, то позичальнику зазвичай пропонують різні варіанти реструктуризації заборгованості.
П’ятий етап кредитування: погашення кредиту
Після повного погашення позичальником заборгованості по кредиту здійснюється закриття позичкових рахунків та передача до архіву кредитної справи.
Якщо виникають проблеми з погашенням заборгованості, то підключається служба коллекшена. Банк зацікавлений у досудовому врегулюванні спору, але якщо позичальник ухиляється від виконання взятих він зобов’язань, то здійснюється примусове стягнення заборгованості в судовому порядку.
Підсумовуючи слід зазначити, що якісне проходження кожного з етапів кредитування сприяє зниженню рівня кредитного ризику.
