Економічна територія (economic territory) – у системі національних рахунків – територія країни, адміністративно керована урядом цієї країни, у межах якої можуть вільно переміщатися фізичні особи, товари, послуги та грошові ресурси.
До економічної території країни також належать:
- повітряний простір, її територіальні води та континентальний шельф у міжнародних водах, щодо якого ця країна має виключне право на видобуток сировини, палива тощо;
- так звані «територіальні анклави» за кордоном, тобто зони в інших країнах, які використовуються урядовими установами цієї країни (на основі оренди чи власності) для дипломатичних, військових, наукових чи інших цілей (наприклад, посольства, консульства та інші дипломатичні установи).
Поняття економічної території не збігається із поняттям юридичної території. Наприклад, якщо країна веде видобуток корисних копалин у міжнародних водах, ця акваторія належить до економічної території цієї країни. Таким чином, резидентство не ґрунтується на юридичних чи національних критеріях.
Економічна територія – це територія, що знаходиться під адміністративним управлінням уряду, у межах якої забезпечено вільне пересування громадян, товарів та капіталів.
«Вільні зони» або підприємства цієї країни, що функціонують за її межами, належать до економічної території тієї країни, де вони фізично розташовуються.
Економічна територія цієї країни не включає територію анклавів інших країн або міжнародної організації на своїй території.
Інституційні одиниці вважаються резидентами цієї країни, якщо центр їх економічних інтересів перебуває в економічної території цієї країни.
