Економічна рента

Економічна рента (economic rent) –

  1. оплата фактора виробництва понад те, що було б достатньо для його залучення у виробничий процес та утримання у ньому без додаткових зусиль підприємницької діяльності;
  2. різниця між доходом від фактора виробництва та мінімальною сумою, необхідною для забезпечення цим фактором даного обсягу послуг.

Економіко-теоретичне поняття економічна рента не слід змішувати з фінансово-господарським поняттями типу страхової ренти, державної ренти (що виплачується власникам облігацій особливого виду держпозики), а також орендної плати за землю, яку часто називають рентою, тощо. (хоча загальні риси вони є).

Економічна рента — дохід, який приносить той чи інший ресурс понад мінімальний дохід, необхідний продовження використання даного ресурсу. Оскільки всім ресурсам може бути альтернативне застосування, вони будуть перерозподілені, якщо за них платять менше, ніж коштує їхнє альтернативне застосування, оцінене за найвищою вартістю. Наприклад, фірма не зможе утримати співробітника, якому платить менше справедливої ​​ринкової заробітної плати (що включає оцінку нематеріальних характеристик виконуваних обов’язків).

У обчисленні економічної ренти розрізняють два підходи, що сягають ідей У. Парето, з одного боку, і Д. Рікардо – Д. Мілля – А. Маршалла, з іншого. Перший пояснюється таким прикладом: якщо людина заробляє 32 тис. дол., а на іншому (наступному по заробітку) місці вона була б згодна отримувати 30 тис. дол., то рента складе 2 тис. дол. У другому береться до уваги, що при заробітку в 15 тис. дол. людина воліла б взагалі залишитися безробітною – отже, при тому ж окладі його рента становитиме 17 тис. дол.

Щодо питання, чи вважати ренту частиною витрат виробництва, думки також розходяться. Виділяють такі види економічної ренти:

  • чиста економічна рента (net economic rent): виходить незалежно від якості фактора, тільки через його обмеженість; пропозиція такого фактора в довготривалому періоді нееластична (див. Еластичність попиту та пропозиції) – така, наприклад, земля;
  • диференціальна рента (Differential rent): пов’язана з якістю ресурсу (у сільському господарстві – з продуктивністю земельних ділянок);
  • інфрамаржинальна рента (infra-marginal rent): пов’язані з меншими альтернативними витратами в одержувача ренти, ніж в інших (альтернативні витрати – opportunity cost – витрати виробництва товарів та послуг, вимірювані вартістю найкращої втраченої можливості іншого, ефективнішого використання витрачених цього виробництво чинників). Інфрамаржинальної рентою часто називають також надлишок споживача та виробника (хоча ці поняття дещо різняться).

Залишити коментар:

Site Footer