Ефект масштабу (returns to scale) – Теоретично виробничих функцій співвідношення між зміною обсягів використовуваних ресурсів і зміною відповідних виробничих результатів. Характерний приклад – економія на масовості виробництва. Чим більші масштаби виробництва, тим за інших рівних умов нижча середня собівартість одиниці виробленої продукції, отже, співвідношення витрат і випуску збільшується. Тут позначається вплив укрупнених одиничних потужностей (на хімічних виробництвах чи електростанціях), можливості застосування автоматизації виробничих процесів та інші чинники, що відбиваються різниці між постійної і змінної частками витрат виробництва (другі зростають у разі зростання продукції, а перші залишаються незмінними). У наведених випадках збільшення витрат веде до непропорційно великому зростанню випуску має місце позитивний ефект масштабу (економія на розширенні виробництва).
Ефект масштабу не має абсолютний характер, у багатьох випадках він не діє. Навіть укрупнення виробничого обладнання доцільно лише до певних, оптимальних меж. Те саме відноситься до організаційного укрупнення виробничих компаній. Можливо і негативний ефект масштабу. Зазвичай він пов’язаний із проблемами координації, управління складними виробничими комплексами (їхньою «некерованістю»). Якщо зростання продукції пропорційне зростанню ресурсів, що витрачаються, говорять або про відсутність ефекту масштабу, або про постійний ефект.
Ефект масштабу є важливою категорією мікроекономічного аналізу, що відображає взаємозв’язок між обсягом виробничих ресурсів та кількістю виробленої з них продукції. При дуже невеликій кількості продукції подвоєння обсягу ресурсів тягне у себе зростання обсягу виробленої продукції більш ніж удвічі. Це називається зростаючим ефектом масштабу (increasing returns to scale). При середніх обсягах виробництва зазвичай передбачається, що подвоєння обсягу ресурсів також призведе до подвоєння обсягу продукції. Це називається постійним ефектом масштабу (constant returns to scale). При дуже високих обсягах виробництва подвоєння ресурсів дає вдвічі менше приріст продукції. Така ситуація отримала назву падаючого ефекту масштабу (decreasing or diminishing returns to scale).
На графіку представлена типова крива довгострокових середніх витрат окремого підприємства. Відрізок OX — це рівень виробництва, у якому середні витрати виробництва мінімізуються, і вичерпує економія на масштабах. Далі може виникнути негативний ефект масштабу (bc), коли починається зростання витрат виробництва одиниці виробленої продукції, а може зберегтися позитивний ефект (bd).
Економія на масштабах може реалізовуватися як на рівні окремого підприємства, так і на всій галузі. У першому випадку вона виникає за рахунок внутрішніх факторів:
- використання компанією новітніх технологій та високопродуктивного обладнання;
- спеціалізації праці як виробничих робітників, і управлінського персоналу;
- оптових закупівель сировини та матеріалів;
- оптових поставок готової продукції;
- ефективного маркетингу;
- можливості одержання кредитів на пільгових умовах.
У другий випадок може обумовлюватися розширенням всієї галузі, у результаті кожна окрема фірма отримує вигоду зниження витрат виробництва.
