Джерела фінансової інформації (information sources of financial managment) – система зовнішніх та внутрішніх джерел інформації, що забезпечують цілеспрямоване формування інформаційної бази фінансового менеджменту. Формування системи інформативних показників фінансового менеджменту за рахунок зовнішніх та внутрішніх джерел інформації пов’язане з галузевими особливостями підприємств, їх організаційно-правовими формами господарювання, обсягом та ступенем диверсифікації господарської діяльності та низкою інших умов.
Вся сукупність показників, що включаються до інформаційної бази фінансового менеджменту, класифікується за окремими групами (див. рисунок).
Показники, що формуються із зовнішніх джерел інформації, поділяються на три основні групи:
1. Показники, що характеризують загальноекономічний розвиток країни. Система інформативних показників цієї групи є основою проведення аналізу та прогнозування умов зовнішнього середовища функціонування підприємства при прийнятті стратегічних рішень у галузі фінансової діяльності (стратегії розвитку його активів та капіталу, здійснення інвестиційної діяльності, формування системи перспективних цільових показників фінансового менеджменту). Формування системи показників цієї групи грунтується на даних державної статистики, що публікуються.
Показники, що входять до складу першої групи, поділяються на два блоки. У першому блоці – «Показники макроекономічного розвитку» – містяться такі основні інформативні показники, що використовуються у фінансовому менеджменті:
- обсяг доходів державного бюджету;
- обсяг видатків державного бюджету;
- розмір бюджетного дефіциту;
- обсяг емісії грошей;
- грошові прибутки населення;
- вклади населення банках;
- індекс інфляції;
- облікова ставка Національного банку України.
У другому блоці — «Показники галузевого розвитку» — містяться такі основні інформативні показники щодо галузі, до якої належить підприємство:
- обсяг виробленої (реалізованої) продукції;
- загальна вартість активів, зокрема оборотних;
- загальна сума використовуваного капіталу, зокрема власного;
- сума балансового та чистого прибутку;
- ставка оподаткування прибутку за основною діяльністю;
- індекс цін продукції.
2. Показники, що характеризують кон’юнктуру фінансового ринку. Система інформативних показників цієї групи служить для прийняття управлінських рішень у галузі формування портфеля довгострокових фінансових інвестицій, здійснення короткострокових фінансових вкладень та деяких інших аспектів фінансового менеджменту. Формування системи показників цієї групи ґрунтується на публікаціях періодичних комерційних видань або на відповідних електронних джерелах інформації.
Показники, що входять до складу другої групи, поділяються на два блоки. У першому блоці – «Показники, що характеризують кон’юнктуру фондового ринку» – містяться такі основні показники:
- види основних інструментів фондового ринку, що звертаються в його організованому та неорганізованому секторах;
- котировані ціни пропозиції та попиту основних видів фондових інструментів;
- ціни угод з основних видів фондових інструментів;
- обсяги угод з основних видів фондових інструментів;
- зведений індекс цін на фондовому ринку.
У другому блоці – «Показники, що характеризують кон’юнктуру грошового ринку» – містяться такі основні показники:
- депозитна ставка окремих комерційних банків;
- кредитна ставка окремих комерційних банків;
- офіційний валютний курс (щодо валют, з якими працює підприємство);
- курс купівлі-продажу окремих валют, встановлений комерційними банками.
3. Показники, що характеризують діяльність контрагентів та конкурентів. Система інформативних показників цієї групи використовується в основному для ухвалення управлінських рішень з питань оперативної фінансової діяльності. Ці показники формуються зазвичай у межах наступних блоків:
- “Банки”;
- “Страхові компанії”;
- “Постачальники продукції (сировини, матеріалів)”;
- “Покупці продукції”;
- “Конкуренти”.
Джерелами формування показників цієї групи служать публікації звітних матеріалів у пресі (за окремими видами суб’єктів господарювання такі показники є обов’язковими), відповідні рейтинги (по банкам, страховим компаніям), а також платні бізнес-довідки, що надаються окремими інформаційними фірмами. Склад інформативних показників кожного блоку визначається конкретними цілями фінансового менеджменту, обсягом господарських операцій та тривалістю партнерських відносин із окремими контрагентами. Одержання такої інформації має здійснюватись лише легальними способами.
Показники, що формуються із внутрішніх джерел інформації, поділяються на дві основні групи:
1. Показники фінансового обліку підприємства. Система показників цієї групи є основою інформаційної бази фінансового менеджменту. На основі цієї системи показників проводиться аналіз, прогнозування, поточне планування та прийняття оперативних управлінських рішень у всіх напрямках фінансової діяльності підприємства. Перевагою показників цієї групи є їхня уніфікованість (що дозволяє використовувати типові технології та алгоритми фінансових розрахунків); регулярність формування (не рідше одного разу на квартал) та високий ступінь достовірності (звітність, що формується на базі фінансового обліку, надається зовнішнім користувачам та підлягає зовнішньому аудиту).
Показники, що входять до складу цієї групи, поділяються на три основні блоки:
- у першому блоці містяться показники, що відображаються у «Балансі підприємства»;
- у другому блоці містяться показники, що відображаються у «Звіті про фінансові результати та їх використання»;
- у третьому блоці містяться показники, що відображаються у «Звіті про фінансово-майновий стан підприємства».
2. Показники управлінського обліку підприємства. Управлінський облік будується індивідуально кожному підприємстві. Склад його показників та регулярність їхнього подання визначаються конкретними завданнями фінансового менеджменту. Результати управлінського обліку використовуються для контролю поточної фінансової діяльності та оцінки її ефективності, формування фінансової стратегії та політики щодо окремих аспектів діяльності підприємства.
Використання основних із перелічених показників зовнішніх і внутрішніх джерел дозволяє створити кожному підприємстві цілеспрямовану інформаційну базу фінансового менеджменту, орієнтовану як у прийняття стратегічних рішень, і ефективне поточне управління фінансовою діяльністю.
