Дисконтна облігація – Облігація, дохід за якою виплачується у вигляді дисконту, тобто різниці між ринковою ціною покупки і номіналом – тією сумою, яку інвестор отримає в кінці терміну обігу цінного паперу.
Дисконтна облігація — облігація, власник якої отримує дохід за рахунок того, що набуває облігації за ціною, нижчою від номіналу, а в момент погашення отримує номінальну вартість. Інших виплат (купонів) дисконтна облігація не передбачає. Дисконтні облігації, якими відсотки не виплачуються, називаються облігаціями з нульовим купоном («нульовка»).
Наприклад, облігація з терміном обігу один рік придбано за 900 рублів. Номінал 1000 рублів. Купону немає. Тоді обсяг дисконту становить 1 000 мінус 900 і 100 рублів. Дисконтний дохід інвестора за рік від такого цінного паперу складе 100 рублів розділити на ціну покупки 900 і помножити на 100% і 11,11% річних. Якби той самий цінний папір мав термін обігу не один, а два роки, то річна прибутковість дорівнювала б, відповідно, половині розрахованої прибутковості, або 5,55%. А якби шести місяців, то в річному вирахуванні вийшло б 22,22% річних.
Дисконтні облігації вперше з’явилися на ринку цінних паперів США у 1960-ті роки в результаті виявлення інвесторами кількох лазівок у податковому законодавстві країни, яке не враховувало накопичення процентної ставки, зокрема, складного відсотка протягом кількох років. Набули широкого поширення до 1980-х років. Коли лазівки поспішно ліквідували американський уряд, нульові облігації тривалої дюрації стали переважно використовуватися страховими компаніями та пенсійними фондами. Оскільки нульові облігації немає купонів, то федеральним податком щороку оподатковується не купон, а позитивна різниця між номіналами самої облігації на початку та наприкінці року, тобто її накопичена вартість. Таким чином, у разі подорожчання облігації (стандартний випадок) податком оподатковується накопичена вартість кредитора, у разі здешевлення податки кредиторами не сплачуються. Боржник (компанія), яка взяла позику, у свою чергу віднімає накопичену вартість зі своїх доходів до оподаткування, зменшуючи таким чином податковий тягар. Нульові облігації не обкладаються додатковими податками штатів та муніципалітетів у випадку, якщо кредитор проживає на території штату, де випущено «нульовку». У і країнах СНД виникли 1990-ті роки.
До класичних прикладів дисконтних облігацій відносяться короткострокові боргові зобов’язання уряду США (T-notes), Великобританії (T-bonds). Саме такій формі випускалися до 1998 року російські державні короткострокові зобов’язання – ДКО.
