Дисклоуз (англ. disclosure – розкриття, повідомлення) – загальноприйнята в зарубіжній практиці норма страхового права, що передбачає обов’язок страхувальника негайно повідомити страховика (сюрвейєра) про будь-які факти (ризикові обставини) що характеризують об’єкт страхування, які мають істотне значення для судження про зміну ступеня ризику , прийнятого страхування.
Дисклоуз висловлює принцип найвищої сумлінності страхувальника стосовно страховика у зв’язку з страховим правовідносинами. Виходячи з дисклоузу, страховик може вимагати від страхувальника сплати додаткової страхової премії (за підвищений ризик), змінити термін страхування, доповнити спеціальними умовами або розірвати договір страхування та ін.