Договір перестрахування (contract of reinsurance) – угода, через яку один страховик (перестрахувальник) на певних договором умовах страхує в іншого страховика (перестраховика) свої страхові зобов’язання, не забезпечені власними коштами та страховими резервами. У договорі перестрахування обумовлюються: метод перестрахування, ліміти відповідальності перестраховика, частки його участі у договорі, форми розрахунку за премією та збитками, перестрахувальна комісія, тантьєма та інші умови. Страховик, який уклав із перестраховиком договір перестрахування, несе перед страхувальником зобов’язання у повному обсязі відповідно до договору страхування. Допускається послідовне укладання двох або декількох договорів перестрахування, чим досягається подальше дроблення страхового зобов’язання страховика і тим самим мінімізується фінансовий тягар учасників ланцюжка, що вибудовується.
Правовідносини, що виникають між перестрахувальником та перестраховиком, більше регулюються звичаями ділового обороту, ніж нормативно-правовими актами. Це відбилося у нормі закону, яка встановлює, що до договору перестрахування застосовуються правила, що підлягають застосуванню щодо страхування підприємницького ризику, якщо їм не передбачено інше. Законодавець дає право сторонам передусім самим встановлювати відповідні правила під час укладання та виконання договорів перестрахування.
Виходячи з правил страхування підприємницького ризику, перестрахувальник може застрахувати у перестраховика лише свій підприємницький ризик і лише на свою користь. Звичай ділового обороту встановлює додаткові правила щодо реалізації договорів перестрахування. За звичайним правом сторонами в договорі перестрахування можуть бути як страховики, які здійснюють, крім перестрахування, різні види страхування, так і спеціальні страховики, які займаються виключно перестрахуванням, – професійні перестрахувальники.
Професійний перестрахувальник не має права укладати договори страхування, однак, маючи одну ліцензію на проведення перестрахування, він може перестрахувати страхові зобов’язання страховика, пов’язані з будь-якими видами страхування. Страховики можуть здійснювати перестрахування без спеціального дозволу (ліцензії) органу нагляду.
Існують дві форми перестрахування: факультативне (добровільне) та облігаторне (обов’язкове). Практикуються і змішані договори, наприклад факультативно-облігаторні.
За економічним змістом договір перестрахування може бути заснований на принципі визначення страхової суми (квотні (quota share treaty) та ексцедентні (surplus treaty) договори перестрахування) або на принципі відшкодування збитку (договір перестрахування ексцеденту збитку (excess of loss treaty) loss treaty або excess loss ratio treaty)).
Договори перестрахування, що ґрунтуються на принципі визначення страхової суми, називаються пропорційними (proportional treaty), а договори перестрахування, що ґрунтуються на принципі відшкодування збитку, – непропорційними (non-proportional treaty).
Договори перестрахування укладаються у письмовій формі, причому ці форми відрізняються великою різноманітністю. Немає стандартного договору перестрахування, який би підходив для всіх страховиків. Договори щодо факультативного перестрахування укладаються, як правило, на 12 міс., а щодо облігаторного – на невизначений термін.
Прийнявши рішення про укладення договору перестрахування, перестрахувальник надсилає перестраховику письмову пропозицію (сліп), у якій зазначено найменування та адресу страхувальника, коротка характеристика об’єкта страхування, ризик, страхова сума, умови страхування та перестрахування, ставка премії, розмір зобов’язань, що залишаються у себе страхувальником. Перестраховик має право вимагати у перестрахувальника додаткову інформацію.
У разі згоди укласти договір перестрахування, перестраховик проставляє на сліпі частку або суму, яку готовий прийняти, і ставить свій підпис і дату. Надалі перестрахувальник надсилає цьому перестраховику більш докладне повідомлення з обов’язковим зазначенням частки або суми його участі у перестрахуванні.
Перед остаточним погодженням всіх умов договору перестрахування перестрахувальник надсилає перестраховику копію перестрахувального полісу (або специфікації), в якому поряд з раніше спрямованими даними вказується розмір премії, що передається перестрахувальнику. Насправді страховики частіше застосовують скорочений варіант погодження умов договору перестрахування.
Оформляється договір перестрахування у вигляді перестрахувального полісу, але можливе його оформлення у вигляді «підтвердження» (на правах полісу) листа або сліпу, що підписуються сторонами, обміну телеграмами, перестрахувального килима (покриття). В останньому випадку в угоді встановлюється, що перестраховик за обумовлену плату (премію) бере на себе на певний термін зобов’язання автоматично перестрахувати за видами страхування страхові зобов’язання. При застосуванні відкритого килима перестрахувальник факультативно передає на перестрахування суворо встановлену частку кожного, за видами страхування, страхового зобов’язання.
За правилами квотного договору перестрахування перестрахувальник передає у перестрахування узгоджену частку всіх прийнятих ним страхових зобов’язань за певним видом страхування чи групи суміжних видів страхування. У цій же частці перестраховик отримує від перестрахувальника страхову премію і виробляє йому страхову виплату з страхового випадку, що настав, відповідно до договору страхування.
Частка, що передається в перестрахування, може бути обмежена верхньою межею. За ексцедентним договором перестрахування перестрахувальник виконує певний обсяг страхових зобов’язань у межах встановлених ним страхових сум та передає у перестрахування свої страхові зобов’язання, що перевищують ці страхові суми.
Договір перестрахування ексцеденту збитків служить для захисту перестрахувальників, що мають найбільший обсяг страхових зобов’язань за окремими видами страхування, та у разі дострокового їх виконання порівняно з розрахунковими даними. За умовами цього договору інструмент перестрахування набирає чинності лише тоді, коли обсяг виконаних страхових зобов’язань у результаті страхового випадку або серії страхових випадків, які є наслідком дії однієї і тієї ж події, перевищить обумовлену суму. Страхові зобов’язання перестраховика понад цю суму у свою чергу лімітуються. Премія, належна перестраховику за цим договором перестрахування, зазвичай розраховується у певному відсотку до річний сумі брутто-премії по страховому портфелю, що захищається.
За договором перестрахування ексцеденту збитковості перестрахувальник захищає за окремим видом страхування загальні результати у разі, якщо обсяг виконаних ним страхових зобов’язань перевищить обумовлений у договорі перестрахування відсоток чи його розмір. Обсяг страхових зобов’язань перестраховика за договором перестрахування ексцеденту збитковості встановлюється в межах певного відсотка до страхових зобов’язань, що виконуються перестрахувальником, або в абсолютній сумі.
