Договір комісії (contract of commission agency) – вид договору, яким одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням іншої сторони (комітента) за комісійну винагороду зробити одну чи кілька операцій (див. Угода) від імені, але з допомогою комітента.
Договір комісії укладається при наданні агентських послуг купівлі-продажу. На відміну від договору комісії при здійсненні договору доручення правочин здійснюється комісіонером від імені комітента.
Договір комісії може бути укладений для виконання операцій на ринку цінних паперів; у разі комісіонер повинен мати спеціальну ліцензію (див. Брокерська діяльність, Банківські операції). У цьому куплені клієнта фондові цінності зараховуються брокером на спеціальний рахунок (клієнтський рахунок з цінних паперів), облік у якому має вестися окремо з інших зобов’язань підприємства.
По угоді, яка вчиняється комісіонером з третьою особою, набуває прав і стає зобов’язаним комісіонер, навіть якщо комітент і був названий у правочині або вступив з третьою особою у безпосередні відносини щодо виконання угоди.
Якщо у договорі комісії розмір винагороди комісіонеру не встановлено і не може бути визначений виходячи з умов договору комісії, винагорода має бути оплачена за ціною, яка за порівнянних обставин зазвичай стягується за аналогічні угоди. Комісіонер має право відступити від вказівок комітента, якщо за обставинами справи це було необхідно зробити на користь комітента і комісіонер не міг попередньо запросити комітента. Речі, що надійшли до комісіонера від комітента чи придбані з допомогою останнього, є власністю комітента.
За угодою, вчиненою комісіонером з третьою особою, набуває прав та стає зобов’язаним комісіонер, хоча б комітент і був названий в угоді або вступив з третьою особою у безпосередні відносини щодо виконання угоди[4].
Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без зазначення терміну його дії, із зазначенням або без вказівки території його виконання, із зобов’язанням комітента не надавати третім особам право вчиняти в його інтересах та за його рахунок правочини, вчинення яких доручено комісіонеру, або без такого зобов’язання з умовами або без умов щодо асортименту товарів, що є предметом комісії[5].
Комісіонер має право відшкодування всіх своїх витрат, понесених під час виконання ним обов’язків як комісіонера, ще й отримати за виконання ним його обов’язків комісійну винагороду.
Комісіонер не несе обов’язків перед комітентом за виконання третьою особою зобов’язань такої третьої особи за укладеними комісіонерами на користь комітента угод. Проте комісіонер та комітент можуть у договорі комісії зумовити наявність делькредера.
Послуги комісіонера, які він надає комітенту, виконуючи свої зобов’язання часто називаються «комісійними послугами».
Комісіонер стає зобов’язаним за угодами, укладеними з третіми особами, однак він не несе відповідальності за невиконання угод, викликаних дією або бездіяльністю третіх осіб, крім випадків, коли комісіонер не виявив необхідної обачності при виборі цієї особи, або прийняв на себе за виконання угоди ( делькредер).
За угодою, вчиненою комісіонером з третьою особою, набуває прав та стає зобов’язаним комісіонер, хоча б комітент і був названий у правочині або вступив з третьою особою у безпосередні відносини щодо виконання угоди.
Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без зазначення терміну його дії, із зазначенням або без вказівки території його виконання, із зобов’язанням комітента не надавати третім особам право вчиняти в його інтересах та за його рахунок правочини, вчинення яких доручено комісіонеру, або без такого зобов’язання з умовами або без умов щодо асортименту товарів, що є предметом комісії.
Комісіонер має право відшкодування всіх своїх витрат, понесених під час виконання ним обов’язків як комісіонера, ще й отримати за виконання ним його обов’язків комісійну винагороду.
Комісіонер не несе обов’язків перед комітентом за виконання третьою особою зобов’язань такої третьої особи за укладеними комісіонерами на користь комітента угод. Проте комісіонер та комітент можуть у договорі комісії зумовити наявність делькредера.
Послуги комісіонера, які він надає комітенту, виконуючи свої зобов’язання часто називаються «комісійними послугами».
Комісіонер стає зобов’язаним за угодами, укладеними з третіми особами, однак він не несе відповідальності за невиконання угод, викликаних дією або бездіяльністю третіх осіб, крім випадків, коли комісіонер не виявив необхідної обачності при виборі цієї особи, або прийняв на себе за виконання угоди ( делькредер).
Договір комісії має деякі відмінності із договором доручення. На відміну від договору доручення, де повірений діє від імені свого довірителя, комісіонер у угодах з третіми особами діє від свого імені, створюючи у цих угодах зобов’язальні права та обов’язки безпосередньо для себе, а не для комітента.
Тим не менш, все, що отримав у результаті виконання зобов’язань за такими, укладеними ним як саме комісіонерами, угодами з третьою особою (особами) комісіонерами, стає власністю не комісіонера, а безпосередньо комітента, незалежно від того, що зазначено в угодах, укладених комісіонером із третьою особою (особами).
За договором доручення повірений діє від імені довірителя, а, за договором комісії, комісіонер діє від свого імені. Іншою відмінністю договору комісії від договору доручення є те, що за договором доручення повірений зобов’язується виконати будь-які юридичні дії, а не лише угоди, тоді як за договором комісії комісіонер здійснює лише угоди, тобто дії, спрямовані на створення, зміну чи припинення прав та обов’язків.
Агентський договір відрізняється від договору комісії тим, що агент зобов’язується вчинити як юридичні дії, зокрема і угоди, і фактичні. Причому залежно від умов договору агент може діяти як від імені принципала (модель договору доручення), так і від свого імені (модель договору комісії). Таким чином, агентський договір – це поняття, що охоплює серед іншого і два названі види договору: договір доручення або договір комісії (юридичні дії), з одного боку, та договору надання послуг (фактичні дії), з іншого боку, крім того, як видно з опису агентського договору, останній включає і договір довірчого управління.
