Дата підписання укладання аудитором — дата, що проставляється на аудиторському висновку під час його підписання, після якої припиняються всі дослідження інформаційних матеріалів, пов’язаних із аудитом. Після закінчення дати підписання висновку аудитором в аудиторський висновок не може бути внесено жодної зміни, не обумовленої з суб’єктом, що перевіряється.
Аудиторський висновок має бути підготовлений у визначені терміни, зазначені у листі про проведення аудиту та договорі. Тому важливе місце займає дата підписання аудиторського висновку та події, що відбулися як до неї, так і після. Всі ці моменти регулюються стандартом аудиторської діяльності «Дата підписання аудиторського висновку та відображення у ньому подій, що відбулися після дати складання та подання бухгалтерської звітності».
Аудитору слід брати до уваги вплив на бухгалтерську звітність та аудиторський висновок подій після звітної дати як сприятливих, так і несприятливих.
Події, що відбулися до дати аудиторського висновку. Аудитор повинен виконати процедури з метою отримання достатніх належних аудиторських доказів того, що всі події, що мали місце до дати аудиторського висновку, які можуть вимагати внесення коригувань у бухгалтерську звітність або розкриття інформації, були встановлені. Ці процедури виконуються на додаток до звичайних процедур, які можуть бути застосовані до конкретних операцій, що відбуваються після закінчення звітного періоду, з метою отримання аудиторських доказів щодо сальдо рахунків на кінець періоду, наприклад, оцінка правильності віднесення операцій з товарно-матеріальних запасів до звітних періодів чи тестування платежів кредиторам.
Події, що відбулися після дати аудиторського висновку. Протягом періоду, що починається з дати аудиторського висновку, відповідальність за інформування аудитора про факти, що можуть вплинути на бухгалтерську звітність, несе керівництво суб’єкта.
Якщо після дати аудиторського висновку аудитору стає відомо про факт, який може істотно вплинути на бухгалтерську звітність, аудитор повинен визначити, чи потрібно внести зміни до бухгалтерської звітності, обговорити це питання з керівництвом та вжити заходів, які є належними в цих обставинах.
Якщо керівництво вносить зміни до бухгалтерської звітності, аудитору слід здійснити процедури, необхідні в цих обставинах, та подати керівництву новий аудиторський висновок щодо зміненої бухгалтерської звітності. Новий аудиторський висновок має бути датований не раніше ніж датою підписання або затвердження зміненої бухгалтерської звітності.
Якщо керівництво не вносить змін до бухгалтерської звітності, в той час як аудитор вважає, що вони мають бути внесені, і аудиторський висновок ще не представлений суб’єкту, аудитору слід висловити думку із застереженням чи негативну думку.
Якщо аудиторський висновок видано суб’єкту, аудитору необхідно повідомити осіб, які несуть відповідальність за загальне керівництво суб’єктом, про те, що суб’єкт не повинен представляти бухгалтерську звітність та аудиторський висновок щодо неї третім особам. Якщо згодом бухгалтерська звітність буде передана третім особам, аудитору потрібно вжити заходів, необхідних для того, щоб такі треті особи не покладалися на аудиторський висновок. Вжиті заходи залежатимуть від юридичних прав та обов’язків аудитора, а також від рекомендацій юристів аудитора.
Події, виявлені після випуску бухгалтерської звітності. Після випуску бухгалтерської звітності аудитор не несе жодних зобов’язань щодо направлення будь-яких запитів щодо цієї бухгалтерської звітності.
Під датою подання бухгалтерської звітності користувачам розуміється найбільш рання з наступних чотирьох можливих дат:
- дата передачі бухгалтерської звітності засновникам, учасникам юридичної особи відповідно до установчих документів;
- дата передачі бухгалтерської звітності територіальним органам статистики за місцем реєстрації підприємства;
- дата передачі бухгалтерської звітності на інші адреси відповідно до чинного законодавства;
- дата опублікування бухгалтерської звітності.
Датою подання бухгалтерської звітності підприємства вважається день її фактичної передачі чи дата відправлення, позначена на штемпелі поштової організації. Дата подання бухгалтерської звітності користувачам не може відбутися раніше за дати підготовки бухгалтерської звітності.
Якщо після випуску бухгалтерської звітності аудитору стає відомо про подію або факт, що існував на дату аудиторського висновку, внаслідок якого, якби такий факт був тоді відомий, аудитор мав би модифікувати аудиторський висновок, аудитору слід розглянути питання необхідності перегляду бухгалтерської звітності, обговорити його з керівництвом особи, що аудується, і вжити заходів, що є належними в даних обставинах.
Якщо керівництво переглядає бухгалтерську звітність, аудитору слід виконати необхідні в даних обставинах аудиторські процедури, перевірити дії, вжиті керівництвом з інформування про ситуацію, що склалася всіх, хто отримав раніше подану бухгалтерську звітність разом з аудиторським висновком по ній, і подати новий висновок щодо переглянутої бухгалтерської звітності.
Новий аудиторський висновок повинен включати абзац, який привертає увагу до питання, що стосується примітки до бухгалтерської звітності, де більш детально викладаються підстави для перегляду раніше представленої бухгалтерської звітності та аудиторського висновку. Новий аудиторський висновок має бути датований не раніше ніж датою затвердження переглянутої бухгалтерської звітності.
Якщо керівництво не вживає необхідних заходів, щоб поінформувати всіх, хто отримав раніше подану бухгалтерську звітність та аудиторський висновок, про ситуацію, що склалася, і не переглядає бухгалтерську звітність, тоді як аудитор вважає її перегляд необхідним, аудитору слід повідомити осіб, які несуть відповідальність за загальне керівництво. суб’єктом, у тому, що аудитор вживе заходів, необхідних у тому, щоб треті особи не покладалися на аудиторський висновок. Вжиті заходи залежатимуть від юридичних прав та обов’язків аудитора, а також від рекомендацій юристів аудитора.
Необхідність перегляду бухгалтерської звітності та видачі нового аудиторського висновку може не виникнути, якщо наближається дата випуску бухгалтерської звітності за наступний період, за умови, що у новій звітності інформація буде належним чином розкрита.
Рішення про емісію цінних паперів. У разі проведення емісії цінних паперів аудитор повинен взяти до уваги законодавчі та пов’язані з ними вимоги до аудитора законодавством, в якому має місце розміщення цінних паперів. Наприклад, від аудитора може знадобитися проведення додаткових аудиторських процедур, що охоплюють період до дати складання остаточного документа з емісії цінних паперів.