Бухгалтерська звітність, її значення, завдання та вимоги
Бухгалтерська звітність – Це система узагальнення показників, що характеризують господарсько-фінансову діяльність підприємств за попередній період (місяць, квартал, рік).
Бухгалтерська (фінансова) звітність подається відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а також положень (стандартів) бухгалтерського обліку, нормативно-правових актів, що регламентують питання фінансової звітності.
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 визначаються мета, склад та принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визначення та розкриття її елементів.
Значення бухгалтерської звітності полягає у тому, що вона є джерелом інформації про результати господарсько-фінансової діяльності підприємства; за відповідними показниками підприємства аналізують свою діяльність, одержують інформацію для подальшого її планування в умовах ринкових відносин.
Основне завдання звітності полягає у пошуку резервів подальшого розвитку та вдосконалення діяльності підприємств, досягнення стабільності на ринку.
Вимоги до бухгалтерської звітності:
- гарантувати реальність та достовірність даних, що забезпечується документальним обґрунтуванням усіх записів, здійсненням інвентаризації, дотриманням правил оцінки статей балансу, розподілом доходів та витрат за відповідними звітними періодами;
- забезпечувати своєчасність формування даних для оперативного управління господарською діяльністю організацій та підприємств.
Види звітності та їх основний зміст
За видами звітність організацій та підприємств поділяють на:
- бухгалтерську (фінансову);
- внутрішньогосподарську (управлінську);
- статистичну;
- податкову.
За обсягом данихщо містяться у звітах, виділяють внутрішню та зовнішню звітність: внутрішня містить інформацію про роботу окремого підрозділу, а зовнішня відбиває господарську діяльність підприємства у цілому.
Залежно від періоду, що охоплює звітність, її поділяють на періодичну (за місяць, квартал) та річну (за рік).
Основний зміст звітності
Баланс показує зв’язок складу та розміщення господарських засобів в активі з джерелами їх формування та цільовим призначенням у пасиві; забезпечує контроль та аналіз наявності майна підприємств, його стану, розміщення та джерел формування, стану зобов’язань за розрахунками, фінансовою стійкістю, платоспроможністю підприємств.
Звіт про фінансові результати містить інформацію про формування фінансових результатів підприємств, у тому числі від реалізації продукції, від інших видів реалізації та позареалізаційних операцій; про використання отриманого прибутку (платежів до бюджету).
Звіт про фінансово-майновий стан містить інформацію про рух фондів підприємств протягом звітного року, спрямування коштів у цільові, позабюджетні фонди та на споживання, а також про наявність та рух основних засобів.
Порядок складання, подання та затвердження звітності
Перед початком складання звітності підприємства виконують велику підготовчу роботу:
- перевіряють повноту відображення у поточному обліку господарських операцій, оформлюють їх відповідними документами;
- уточнюють розподіл витрат та доходів між суміжними звітними періодами;
- перевіряють стан розрахунків і списують у порядку нереальну дебіторську, і навіть кредиторську заборгованість, через яку закінчилися терміни позовної давності;
- розподіляють витрати з обслуговування виробництва та управління;
- визначають фактичну собівартість випущеної з виробництва та реалізованої продукції;
- визначають та списують фінансовий результат від реалізації продукції та позареалізаційних операцій;
- списують прибуток, використаний протягом року;
- перевіряють правильність облікових записів, взаємно звіряють дані синтетичного та аналітичного обліку;
- перед складанням річного звіту здійснюють повну інвентаризацію.
Усі підприємства, за винятком спільних підприємств з іноземними інвестиціями, квартальну та річну звітність подають засновникам відповідно до установчих документів; органів, до сфери яких належать; органу державної статистики; фінансового органу у разі отримання асигнувань із бюджету; іншим адресатам відповідно до законодавства.
Квартальну звітність подають пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, річну — пізніше 15 лютого року, наступного за звітним кварталом.
Розгляд та затвердження звітності здійснюють у порядку, передбаченому Положенням про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні та відповідною інструкцією Міністерства фінансів України.
Річний бухгалтерський фінансовий звіт підприємства подають за такими типовими формами:
- № 1 – баланс підприємства;
- № 2 – звіт про фінансові результати;
- № 3 – звіт про рух грошових коштів;
- № 4 – звіт про власний капітал;
- примітки та пояснення до звітів.
Зміст та форма звітів визначаються та регламентуються відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
У записці пояснення до звіту викладають основні фактори, що вплинули на господарські та фінансові результати підприємства.
Основні показники господарської діяльності підприємства
Для характеристики господарську діяльність підприємств використовують певну систему показників. За способом обчислення ці показники поділяють на первинніякі визначають зведенням даних спостереження та подають у вигляді абсолютних величин, та похідні, що утворюються від первинних За ознакою часу виділяють інтервальні показникищо характеризують явище за певний проміжок часу, та моментні, Що характеризують діяльність підприємства на певний момент часу Інтервальні та моментні показники можуть бути як первинними, і похідними.
Залежно від того, який напрямок діяльності підприємства характеризують показники, їх поділяють на кількісні та якісні.
До кількісним відносяться показники обсягу або певних процесів (обсяг заготовлених виробничих запасів, виробленої та реалізованої продукції). Якісні Показники характеризують економічну ефективність діяльності підприємства. Виділяють такі якісні показники:
- прибуток – Різниця між виручкою підприємства від реалізації продукції (робіт, послуг) та сумою витрат на виконання господарської діяльності;
- рентабельність – Відсоткове відношення суми прибутку до обсягу реалізованої продукції (вартості капіталу, вкладеного в підприємство);
- ефективність — порівняння показників рентабельності з плановими показниками підприємства або в динаміці за певну кількість звітних періодів або з показниками інших підприємств, що працюють у таких самих умовах;
- собівартість продукції (виробленої та реалізованої);
- рівень витрат звернення.
Оцінка матеріальних цінностей
Оцінка – Це відображення об’єктів бухгалтерського обліку в єдиному грошовому вимірнику з метою їх узагальнення на підприємстві в цілому.
Оцінка тих цінностей пов’язані з визначенням собівартості продукції. У бухгалтерському обліку таку оцінку можна здійснювати за покупними цінами, фактичною собівартістю, ринковими та обліковими цінами.
Фактична собівартість матеріальних цінностей дорівнює сумі заготівельної собівартості товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство, та транспортно-заготівельних витрат. Транспортно-заготівельні витрати охоплюють витрати на транспортування, комісійні та відрядження, природний спад при транспортуванні, витрати на страхування платежів та транспортних засобів.
покупними цінами можуть бути прейскурантні або договірні, прейскурантні зі знижкою або надбавкою, фактичні (визначені за прейскурантними або договірними цінами з урахуванням різних націнок, знижок, вартості допоміжних та транспортних витрат).
Фактична вартість одержуваних матеріалів може бути різною залежно від умов їх постачання (наприклад, включення до неї залізничного тарифу).
Для поточної оцінки Руху матеріальних цінностей протягом певного періоду застосовують облікові ціни.
Принципи оцінки господарських засобів та калькуляція
Загальним принципом оцінки господарських засобів є врахування їх фактичної собівартості. Основні кошти враховуються за первісною вартістю.
Калькуляція – Це обчислення собівартості одиниці виробленої продукції або виконаних робіт з елементів праці.
