Банківська холдингова група (Bank Holding Group) – це банківське об’єднання, до складу якого входять виключно банки.
Материнському банку банківської холдингової групи має належати щонайменше 50% акціонерного (пайового) капіталу чи голосів кожного з інших учасників групи, що є його дочірніми банками.
Дочірній банк немає права володіти акціями материнського банку. Якщо дочірній банк отримав право власності на акції материнського банку, він зобов’язаний здійснити їх відчуження в місячний термін.
Банківську холдингову групу дозволяється створювати лише за умови, що угода про її створення передбачає покладання на головний банк групи додаткових організаційних функцій щодо банків-членів групи, а також створення системи управління спільною діяльністю.
Банківський нагляд за діяльністю банківської холдингової групи здійснюється на індивідуальній та консолідованій основі. Матерінський банк зобов’язаний подавати консолідовано-фінансовий та статистичний звіти групи.
Материнський банк банківської холдингової групи відповідає за зобов’язаннями своїх членів у межах свого внеску до капіталу кожного з них, якщо інше не передбачено законом чи угодою між ними.
Банківська холдингова група порівняно з самостійними (звичайними) банками має низку переваг:
- ширший спектр послуг;
- вища прибутковість від проведення банківських операцій;
- зниження загального ризику вкладень за рахунок їхньої диверсифікації;
- велика стійкість до банкрутства.
З іншого боку, освіту та розширення банківських холдингових груп сприяє монополізації ринку і тим самим зниження конкуренції та завищення цін на продукти та послуги. Крім того, високий ступінь централізації при прийнятті рішень найчастіше тягне за собою бюрократичний зволікання.