Банк Японії – Це центральний банк Японії. Створено у 1882 році на підставі спеціального закону. У 1942 році було прийнято новий Банківський акт, відповідно до якого банк був реорганізований. До його компетенції входило регулювання курсу національної валюти, контроль кредитно-фінансової сфери.
Після Другої світової війни до закону було внесено поправки, які передбачали, зокрема, створення політичної ради – колегіального органу, який відповідає за кредитно-грошову політику. Банк Японії підпорядковувався Міністерству фінансів.
У 1998 року у Японії було прийнято нове законодавство, яке регулює діяльність центрального банку, засновану на принципах повної незалежності та інформаційної прозорості.
В даний час на Банк Японії покладено такі функції:
- емісія грошей – японських ієн;
- проведення грошово-кредитної політики, контроль за обсягом грошової маси в обігу, процентними ставками;
- контроль національної банківської системи, у тому числі менеджменту у фінансових установах;
- проведення операцій із державними цінними паперами;
- контроль та стабілізація (за необхідності) курсу національної валюти;
- Міжнародна діяльність.
Капітал Банку Японії на 55% належить державі, а 45% його акцій вільно звертаються на біржі та перебувають у приватних руках. При цьому акціонери не мають змоги впливати на політику банку. Статутний капітал банку становить 100 млн. єн.
Вищий орган управління Банку Японії – політична рада, що складається з 9 осіб на чолі з головою та двома його заступниками. У Банк Японії існують такі структурні підрозділи: секретаріат, департаменти внутрішнього аудиту, грошової політики, операцій на відкритому грошовому ринку та ін. Крім того, Банк Японії займається дослідницькою діяльністю, а також проводить атестації банківських фахівців.
Основними завданнями сьогоднішнього Банку Японії є дії щодо недопущення як інфляції, так і дефляції, а також підтримання стабільності у фінансовому секторі країни.
