Авансові податкові платежі (advance tax payment) –
- платежі, що сплачуються платником податків у рахунок покриття майбутніх податкових платежів за певний податковий період;
- спосіб сплати податку, у якому суми, належні до внесення до бюджету, сплачуються у порядку до терміну платежу з податку.
Мета авансових податкових платежів – у вирівнюванні надходжень коштів у бюджет. Авансові податкові платежі стають податком після закінчення податкового періоду за поданим платником податків податкового розрахунку, тобто. у разі виникнення об’єкта оподаткування (див. Елементи податку). Якщо платник податків не виникає об’єкта оподаткування, то авансові податкові платежі повинні бути йому повернені або зараховані в рахунок майбутніх платежів.
У чинному податковому законодавстві передбачені авансові податкові платежі щодо податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість (декадні платежі), податку користувачів автомобільних доріг, прибуткового податку з громадян-підприємців та нотаріусів.
Розмір авансових податкових платежів визначається або із передбачуваної суми податку, або виходячи із суми податку за попередній звітний період.
Платники податків визначають суму податку на прибуток організацій самостійно за підсумками податкового періоду (календарного року), обчислюючи суму квартального авансового платежу виходячи зі ставки податку та фактично отриманого прибутку, що підлягає оподаткуванню, розрахованого наростаючим підсумком з початку податкового періоду до закінчення кварталу, пів року. Протягом кварталу платники податків сплачують щомісячні авансові платежі рівними частками у розмірі 1/3 фактично сплаченого квартального авансового платежу за попередній квартал або виходячи із фактично одержаного прибутку.
Система сплати авансових платежів не може змінюватись протягом податкового періоду. Лише квартальні авансові платежі сплачують: організації, у яких виторг від реалізації за попередні 4 квартали не перевищував законодавчо визначений рівень за квартал, бюджетні установи, іноземні організації, які здійснюють діяльність через постійне представництво (податкових агентів), учасники простих товариств, інвестори угод про розподіл продукції ; новостворені організації, якщо виручка від не перевищувала певний обсяг на місяць, чи квартал.
Сплата податку на додану вартість провадиться платником податків за підсумками кожного податкового періоду (місяця) виходячи з фактичної реалізації (передачі) товарів, виконання робіт та надання послуг (в т.ч. для власних потреб) не пізніше 20 числа місяця, наступного за минулим податковим періодом.
Фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, а також приватні нотаріуси та інші особи, що займаються приватною практикою, самостійно обчислюють загальну суму податку за сумами доходів від такої діяльності.
Обчислення авансових платежів провадиться податковим органом на основі суми передбачуваного доходу, зазначеної у податковій декларації, або суми фактично одержаного доходу. Авансові платежі сплачуються платником податків на підставі податкових повідомлень: за січень – червень – у розмірі 1/2 і за липень – вересень та жовтень – грудень – по 1/4 річний суми авансових платежів. У разі значного (більш ніж на 50%) збільшення або зменшення в податковому періоді доходу податковий орган здійснює перерозподіл авансових платежів за строками сплати, що не настали.
Авансовим платежем за акцизами є оплата марок акцизного збору. За товарами, що підлягають обов’язковому маркуванню марками акцизного збору встановленого зразка, платники вносять авансовий платіж у розмірі, встановленому чинним законодавством. При цьому сума авансового платежу зараховується за остаточного розрахунку суми акцизу, що визначається виходячи з оподатковуваного обороту.
