Активи неліквідні (slow assets) – це група активів підприємства, які можуть бути конвертовані в грошову форму без втрат своєї поточної (балансової) вартості лише після значного періоду часу. У сучасній практиці фінансового менеджменту до цієї групи активів можна віднести: деякі основні засоби; незавершені капітальні вкладення; обладнання, призначене для монтажу; нематеріальні активи; довгострокові фінансові вкладення; безнадійна дебіторська заборгованість; витрати майбутніх періодів (див. малюнок):
Для оцінки рівня неліквідних активів у сукупному майні підприємства використовується коефіцієнт стабільності активів (ДоСА), який визначається за такими формулами:
де НЛА – загальна сума неліквідних активів підприємства за балансовою вартістю;
А – загальна сума всіх активів підприємства за балансовою вартістю;
КОЛа – Коефіцієнт забезпеченості підприємства ліквідними активами.
Неліквідні активи є активами, які можуть бути протягом короткого проміжку часу конвертовані в кошти (на відміну ліквідних активів, які або перебувають у формі коштів чи його еквівалентів, або легко конвертуються в кошти). Підприємства намагаються недопущення збільшення частки неліквідних активів, т.к. це, зазвичай, негативно впливає ринкову вартість компанії.
Є багато причин, чому актив може стати неліквідним. Найбільш поширеною причиною є невизначеність щодо вартості активу, що може бути спричинене як загальною фінансовою нестабільністю, так і нестабільністю ринку певного активу. Наприклад, під час падіння ринку нерухомості складається ситуація, коли нерухомість знецінюється, а інвестори займають вичікувальну позицію, т.к. на падаючому ринку з часом один і той же об’єкт коштує дешевше. Акції можуть стати неліквідними, якщо компанія демонструє негативну динаміку розвитку своєї фінансово-економічної діяльності, або щодо акціонерної компанії ведуться великі судові розгляди. Облігації компанії ставляться неліквідними за допущення дефолту.
Іншою поширеною причиною, через яку активи можуть стати неліквідними, є низька активність ринку, коли кількість реальних угод на ринку суттєво знижується або взагалі падає до катастрофічного рівня. Подібне падіння може статися внаслідок законодавчих обмежень (запровадження мораторію на продаж певних видів активів), зміни системи оподаткування (наприклад, встановлення мит, збільшення ставок податків на активи тощо), соціально-політичних потрясінь у суспільстві та інших факторів.
Тим не менш, неліквідні активи мають серйозну перевагу для тих інвесторів, які готові тримати їх доти, доки вони не досягнуть дуже високої вартості. Наприклад, ринкова вартість нерухомості може суттєво коливатися в залежності від стадії економічного циклу. Вкладаючи кошти в нерухомість на ринку, що падає, інвестори розраховують на отримання доходу в довгостроковій перспективі, коли вартість нерухомості відновиться.
Очевидним недоліком неліквідних активів і те, що у разі гострої необхідності швидко реалізувати їх дуже важко. З цією метою продавцю доведеться встановити суттєвий розмір дисконту.
