Акредитив (Letter of Credit) – це форма розрахунків, згідно з якою банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) – заявника акредитива та відповідно до його вказівок або від свого імені зобов’язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому ( виконуючому банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи – бенефіціара. Походить від фр. accreditif – Довірчий.
Акредитиви поділяються на покриті і непокриті, відгукні і безвідкличні. У разі відкриття покритого акредитива при його відкритті бронюються кошти платника на окремому рахунку у банку-емітенті або виконувальному банку. У разі відкриття непокритого акредитива банк-емітент гарантує оплату за акредитивом за тимчасової відсутності коштів на рахунку платника за рахунок банківського кредиту.
Відгуковий акредитив може бути змінено або анульовано банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення одержувача коштів. Відкликання акредитива не створює зобов’язань банку-емітента перед отримувачем коштів.
Виконуючий банк повинен здійснити платіж або інші операції з відгукного акредитива, якщо до моменту їх здійснення не отримано повідомлення про зміну умов або анулювання акредитива.
Безвідкличний акредитив може бути анульований або його умови можуть бути змінені лише за згодою цього одержувача грошових коштів.
На прохання банку-емітента виконуючий банк може підтвердити безвідкличний акредитив шляхом прийняття додатково до зобов’язання банку-емітента зобов’язання здійснити платіж відповідно до умов акредитива.
Безвідкличний акредитив, підтверджений виконуючим банком, може бути змінено чи анульований без згоди виконуючого банку.
У сучасній міжнародній практиці діє презумпція безвідкличного, тобто приймається безвідкличний акредитив, який може бути змінений лише за згодою всіх учасників.
Розрізняють акредитиви грошові, резервні і документарні.
Грошові (прості) акредитиви — видаються на заздалегідь певну суму та зберігають чинність до повного зняття з рахунку, іноді з обов’язковим зазначенням терміну його дії. З розвитком банківських карток ці акредитиви втрачають своє значення.
Резервні (чисті) акредитиви – Спеціальні види акредитивів, які використовують для забезпечення платежів на користь експортера або його банку. Такі акредитиви виставляються банком-емітентом за дорученням імпортера та забезпечують здійснення платежу експортера банком-емітентом у разі, коли покупець або не виконує своїх платіжних зобов’язань за контрактом, або відмовляється здійснити платіж за поставлений товар, або стає неплатоспроможним. При цьому банки здійснюють свій платіж проти наданих експортером документів про витрати або інші спеціальні документи безумовно. Резервні акредитиви не покривають відвантаження товару та використовуються як допоміжна гарантія платежу при розрахунках у формі інкасо чи банківського переказу. Резервні акредитиви відносяться до незабезпечених кредитів, тому банки виставляють їх за дорученням лише тих імпортерів, які мають свої рахунки.
Документарні акредитиви це умовні гарантії платежу, які надає банк бенефіціару. Якщо умови акредитива про надання відповідних документів у зазначений банк та до певної дати будуть виконані, платіж відбудеться. Документарні акредитиви – це угоди, відокремлені від інших контрактів.
Сторони, які беруть участь:
- заявник (імпортер, наказодавець) – просить свій банк відкрити акредитив на користь експортера,
- банк-емітент – відкриває акредитив та надає умовну гарантію;
- авізуючий банк у країні експортера повідомляє бенефіціару про умови акредитива на прохання банку емітента;
- підтверджуючий банк – надає додаткову гарантію на прохання банку-емітента;
- бенефіціар – експортер, на користь якого відкрито документарний акредитив.
Виділяють також такі види акредитивів: підтверджені, непідтверджені, трансферабельні, револьверні і стенд-бай.
Підтверджений акредитив — це додаткова гарантія платежу з боку підтверджуючого банку, який не є банком-емітентом та зобов’язується сплатити документи з акредитива, якщо банк-емітент відмовиться здійснювати платіж.
Якщо політичні та економічні ризики в країні імпортера не застраховані і тільки банк імпортера повністю відповідає за платіж, акредитив вважається непідтвердженим.
Трансферабельний (переказний) акредитив дає можливість використання його повністю або частково декількома особами, першими бенефіціарами (іншими бенефіціарами). Такий акредитив може бути переведений, якщо в ньому зазначено, що він є трансферабельним. На момент подання до банку заяви про трансферацію акредитива перший бенефіціар зобов’язаний письмово надати інструкції банку про свою згоду або відмову в автоматичному авізуванні наступних змін умов акредитива іншому бенефіціару. У разі виконання трансферації банк повинен інформувати іншого бенефіціара про інструкції щодо змін. Якщо акредитив переведений на користь кількох бенефіціарів, відмова від зміни умов одним (декількома наступними) бенефіціаром не скасовує акцепту акредитива з боку інших наступних бенефіціарів. Трансферабельний акредитив може бути переведений лише один раз (на прохання другого бенефіціара на користь третього бенефіціара). У разі відмови від використання своєї частки акредитива другий бенефіціар може знову передати це право першому бенефіціару, і це не вважатиметься другою трансферацією.
Револьверний (відновлюваний) акредитив використовують для розрахунків за постійні короткі поставки, що здійснюються за графіком, передбаченим контрактом; він може враховувати автоматичне відновлення суми акредитива через відповідні проміжки часу в міру використання або відновлення акредитива до початкової суми після кожного використання (в акредитиві має бути зазначений термін, коли потрібна квота). При відкритті револьверного акредитива банки вказують суму квоти, і навіть скільки разів у якому ліміті буде відновлюватися акредитив.
Для виконання акредитива одержувач коштів представляє у виконуючий банк документи, передбачені умовами акредитива, що підтверджують виконання всіх умов акредитива. У разі порушення хоча б однієї з цих умов виконання акредитива не провадиться.
Якщо виконуючий банк відмовляє у прийнятті документів, які за зовнішніми ознаками не відповідають умовам акредитива, він повинен негайно повідомити про це одержувача коштів та банку-емітенту із зазначенням причин відмови. Якщо банк-емітент, отримавши прийняті виконуючим банком документи, вважає, що вони не відповідають за зовнішніми ознаками умовам акредитива, він має право відмовитися від їх прийняття та вимагати від виконуючого банку суму, сплачену отримувачу коштів з порушенням умов акредитива.
У разі необґрунтованої відмови у виплаті або неправильній виплаті коштів за акредитивом внаслідок порушення виконуючим банком умов акредитива виконуючий банк відповідає перед банком-емітентом.
У разі порушення виконуючим банком умов покритого акредитива або підтвердженого ним безвідкличного акредитива відповідальність перед платником може бути за рішенням суду покладена на виконуючий банк.
Акредитив закривається у разі:
- закінчення терміну його дії;
- відмови одержувача коштів від використання акредитива до закінчення терміну його дії, якщо це передбачено умовами акредитива;
- повного чи часткового відкликання акредитива платником, якщо таке відкликання передбачено умовами акредитива.
Про закриття акредитива виконуючий банк повідомляє банк-емітент. Одночасно із закриттям акредитива він негайно повертає банку-емітенту невикористану суму покритого акредитива, а банк-емітент зобов’язаний зарахувати повернені суми з цього приводу платника.
(Див. Гарантія, Переказ коштів, Розрахунковий агент, Розрахунковий банк)
