Збитки (damages, losses) – втрати від господарської діяльності, виражені у грошовій формі, перевищення витрат підприємства, підприємця над доходами, що тягне за собою зменшення матеріальних та грошових ресурсів.
З юридичного погляду збитки – Це виражений у грошовій формі збиток, заподіяний одній особі протиправними діями іншого. До збитків у цивільному праві відносять витрати, вироблені кредитором, втрату чи пошкодження його майна, і навіть втрачену вигоду (доходи, які міг би отримати у виконанні зобов’язання боржником належним чином).
Таким чином, збитки можуть виникнути у 2-х формах:
- реальні збитки, тобто. витрати, які особа, чиє право порушено, справило або має зробити для відновлення порушеного права, втрата або пошкодження його майна;
- втрачена вигода, тобто. неотримані доходи, які ця особа отримала б за звичайних умов громадянського обороту, якби його право не було порушено.
Особа, права якої порушено, може вимагати повного відшкодування завданих їй збитків, якщо законом чи договором не передбачено відшкодування збитків у меншому розмірі. Наприклад, за договором майнового страхування може бути застрахований ризик збитків від підприємницької діяльності через порушення своїх зобов’язань контрагентами підприємця або зміни умов цієї діяльності за обставинами, що не залежать від підприємця. При цьому страховик звільняється від відшкодування збитків, що виникли внаслідок того, що страхувальник навмисне не вжив розумних і доступних йому заходів, щоб зменшити можливі збитки (див. Страхові збитки).
Порядок обчислення збитків при розірванні договору вітчизняному законодавстві відповідає Віденської конвенції 1980 р. (ст. 75 і 76). Він використовують у т.ч. під час вирішення зовнішньоекономічних суперечок у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті.
Збитки (damages) – Компенсація у грошовій формі за втрату або пошкодження, порушення контракту, цивільне правопорушення або порушення прав. Слово “damages” означає компенсацію шкоди на відміну від слова “damage”, що означає фактичну втрату або фактичне пошкодження. Юридична норма полягає в тому, що рішення про виплату компенсації є спробою, у тій мірі, в якій гроші можуть це зробити, повернути постраждалу сторону в те становище, яке вона займала до того, як відбулася шкода, що завдала їй; тобто мета полягає в тому, щоб постраждала сторона отримала не прибуток, а лише відшкодування збитків.
Компенсація не встановлюється арбітражними судами, а підлягає регулюванню різними судово-правовими нормами. Загалом компенсацію збитків, які можна підрахувати у грошовому вираженні, називають заздалегідь оціненими збитками (liquidated damages). Зокрема, до заздалегідь оцінених збитків можна віднести випадки, коли можна дати справедливу попередню оцінку збитків, які зазнає одна із сторін, якщо інша сторона порушить контракт. Якщо передбачуване порушення контракту відбудеться, за порушення має виплачуватись певна сума грошей, не більше і не менше. Проте заздалегідь оцінені збитки слід відрізняти від штрафів (penalty).
Інший формою заздалегідь оцінених збитків є компенсація, покладена згідно із законом. Її ще називають законодавчо оціненими збитками (statutory damages)якщо йдеться про порушення закріпленого законом обов’язку або якщо розміри цієї компенсації регулюються чи обмежуються законодавчо.
Неоцінені заздалегідь збитки (unliquidated damages) – це збитки, які встановлюються судом, на відміну заздалегідь визначених збитків. Загальне відшкодування (general damages) – це компенсація за звичайні збитки, тобто збитки, які, за правовим припущенням, можуть виникнути в певній ситуації. Така шкода підлягає відшкодуванню навіть без подання спеціального позову; рішення про компенсацію виноситься на підставі подання скарги на неправильні дії, які мали або, ймовірно, матимуть негативні наслідки. Наприклад, при порушенні в суді справи про медичну недбалість передбачається, що наслідками недбалості є біль та страждання пацієнта, отже, якщо позивач виграє справу, йому буде виплачено загальне відшкодування навіть у тому випадку, коли він не вимагав спеціальної компенсації або не наводив доказів своїх страждань. . Однак, якщо йдеться про відшкодування постраждалій стороні втрачених доходів, потрібно подавати окремий позов та наводити докази втраченої вигоди. Таке відшкодування називається особливим відшкодуванням (specific damages).
Номінальним та нікчемним відшкодуванням (nominal and contemptuous damages) називається незначна компенсація. Вона призначається в тих випадках, коли суд має думку, що, хоча права позивача і були порушені, він не зазнав будь-яких реальних збитків або, хоча фактичні збитки мають місце, вони виникли в результаті дій самого позивача. Перспектива отримання лише номінального чи нікчемного відшкодування стримує бажання порушувати судові справи з дрібних приводів.
Рішення про компенсацію зазвичай супроводжується розпорядженням про відшкодування кожної із сторін судових витрат. З іншого боку, існують відшкодування збитків як покарання відповідача для прикладу (exemplary damages), які є не лише компенсацією за шкоду, але одночасно і покаранням сторони, дії якої завдали збитків чи збитків. Рішення про таке відшкодування зазвичай виноситься у тих випадках, коли сторона, яка завдала шкоди, зробила це навмисно або внаслідок своїх неправильних дій отримала фінансовий дохід. Сума відшкодування шкоди у вигляді покарання більша за ту суму, яка була б виплачена у вигляді чистої компенсації шкоди. Відшкодування очікуваних збитків (prospective damages) присуджується позивачу не як компенсація за будь-який збиток, понесений ним на час порушення судової справи, бо як відшкодування цілком очікуваного збитку, що він зазнає у майбутньому. Іноді суд може визнати, що такі збитки чи збитки очікуються в дуже далекому майбутньому і, отже, не підлягають відшкодуванню.
З економічного погляду збитки – Це результат несприятливої кон’юнктури або господарської операції, що призвела до зменшення капіталу. Збитки можуть мати місце у разі перевищення у звітному періоді витрат організації на виробництво та збут продукції над отриманими нею доходами від реалізації (наприклад, при продажу за цінами нижчими за собівартість), при списанні дебіторської заборгованості, ліквідації основних засобів до повної амортизації, а також у результаті виникнення подій, не підвладних волі суб’єкта господарювання (наприклад, збитки внаслідок пожеж, аварій, інших надзвичайних ситуацій, спричинених екстремальними умовами, збитки від розкрадань, винуватці яких не встановлені, тощо).
У бухгалтерському обліку ведеться рахунок «Прибутки та збитки», на якому відображаються доходи та втрати від реалізації продукції, сплачені штрафи, пені, неустойки, втрати від псування цінностей, збитки від стихійних лих, від списання боргів, якими закінчилися терміни давності, від списання боргів із недостач, розтрат і розкрадань, внаслідок неплатоспроможності боржників, від анулювання замовлень та інших. Отже визначаються остаточні фінансові результати господарську діяльність підприємства, організації.
