Ділінг (Dealing) – угоди купівлі-продажу, які банк здійснює від свого імені, але за дорученням та за рахунок клієнтів. Таким чином, формально ці операції відображаються в балансі банку, хоча реально вся вигода та ризик від операцій належить клієнтам банку.
Ділінг – спеціально обладнане приміщення, в якому дилери здійснюють угоди, використовуючи технічні засоби зв’язку, передачі та обробки інформації.
Ділінг – це різновид комерційних угод, об’єктом яких є різні фінансові активи. Основна мета дилінгу – отримання стабільного доходу на різниці ціни купівлі та продажу активу.
Банківський дилінг – Надання послуг з купівлі-продажу іноземної валюти, розміщення валютних депозитів в іноземних банках, а також цінних паперів та банківських металів, що здійснюються дилерами банку.
Валютний дилінг – Це операції, спрямовані на купівлю та/або продаж валютних коштів на світовому ринку валют з метою отримання прибутку від коливання курсів валют з часом.
Прибыль от валютного дилинга = Цена продажи − Цена покупки
Тим більше буде прибуток, що нижча ціна купленої валюти і вище ціна проданої валюти.
Учасниками валютних торгів можуть бути як приватні особи, і компанії. Участь у торгах допустима лише через дилінгові центри, дилінгові компанії чи дилінгові відділи банків, оскільки вони наділені певними правами.
Виділяють 2 види дилінгу:
- мультипродуктний;
- монопродуктні.
Мультипродуктний дилінг є арбітраж, що базується на розбіжності курсу та процентної ставки певного цінного паперу. Передбачається, що її курс розраховується за допомогою інших фінансових інструментів. Різновиди такого дилінгу: відсотковий арбітраж та дилінг на свопах.
Монопродуктний дилінг включає арбітраж на певному фінансовому інструменті, що передбачає фінансові операції з кредитами, банківськими депозитами, валютними цінними паперами і конверсійні операції.
(Див. діяльність банків над ринком цінних паперів).
