Договір позики – Угода, за якою одна сторона надає позику іншій стороні.
Юридичне визначення такої угоди: «За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику) гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцю таку саму суму грошей (суму позики) або рівну кількість інших отриманих ним речей того ж роду та якості. Договір позики вважається укладеним із моменту передачі грошей чи інших речей».
Договір позики може бути укладений у письмовій, усній формі або формі розписки. При цьому згідно із законом письмова форма є обов’язковою у двох випадках:
- якщо сума позики перевищує десять мінімальних розмірів оплати праці (МРОП);
- якщо позикодавець є юридичною особою.
Необхідно враховувати, що у всіх випадках, коли договір позики згідно із законом має бути укладений у письмовій формі, але цього не зроблено, позикодавець позбавляється права посилатися в суді на показання свідків. На практиці в ситуації, коли хтось, наприклад, позичив суму понад десять МРОТ іншій особі і не оформив це належним чином, довести факт позики буде юридично неможливо.
Договір позики може передбачати сплату відсотків. Якщо інше не застережено в угоді, то відсотки необхідно виплачувати щомісяця, а їх розмір визначається відповідно до ставки рефінансування. У той самий час договір може бути визнаний безвідсотковим, якщо розмір позики становить менше 50 МРОТ і не пов’язані з підприємницької діяльністю однієї зі сторін, і навіть якщо позика здійснено над грошової, а матеріальної формі.
У договорі може бути передбачено цільове використання позики. І тут позичальник зобов’язаний забезпечити можливість здійснення позикодавцем відповідного контролю. Якщо позичальник не надав можливість такого контролю або допустив нецільове використання коштів, то це може бути підставою для дострокового розірвання угоди.
Особливістю договору позики є можливість позичальника оскаржити його за так званою безгрошовістю – тобто за фактом неподання суми позики взагалі або надання її в неповному обсязі. Якщо позику не отримано повністю, це не звільняє позичальника від зобов’язань щодо отриманої його частини.
Найкращий спосіб завершити договір позики – оформити розписку позикодавця про те, що він повністю отримав належну йому суму.
Альтернативою договору позики є оформлення боргових зобов’язань за допомогою векселя чи облігації.
Договір позики слід відрізняти від кредитного договору, який укладається між фізичною або юридичною особою з одного боку та виключно банком – з іншого, оскільки надання кредитів – це один із видів ліцензованої банківської діяльності.
