Індекс (index) – індексний показник (index value, index number), величина, одержувана як відношення показників однакової розмірності при їх зіставленні (наприклад, за різні періоди часу, для різних територій). Тому індекси – безрозмірні величини.
Індекси можуть бути індивідуальні (або приватні), групові та загальні (агрегатні). Індивідуальні індекси — показники, що характеризують зміни у часі чи просторі простих економічних явищ, окремі елементи яких безпосередньо співмірні (наприклад, індекс виробництва зерна країни). Під загальними чи власне економічними індексами розуміються показники, що характеризують зміни у часі чи просторі будь-яких складних економічних явищ, індивідуальні елементи яких безпосередньо не співмірні (наприклад, загальний індекс сільськогосподарського виробництва). Їх отримують із приватних шляхом певної математико-статистичної обробки, найчастіше вони є деякою зваженою середньою з індивідуальних індексів. Те саме відноситься до групових індексів.
Індивідуальні (приватні) індекси є вихідними даними для індексних розрахунків (чи, що те, застосування так званого індексного методу порівняння економічних чи інших показників). Для характеристики показників (наприклад, зіставлення обсягу випуску окремих товарів у базисному періоді й у поточному періоді) обчислюють або базові індекси (з постійною, незмінною за часом базою) або ланцюгові (зі змінною базою, тобто одержувані шляхом зіставлення індексованої величини в кожен даний термін з її величиною у попередній проміжок часу та перемноження отриманих індексів). Для індивідуальних індексів обидва ці способи дають однакові результати.
Специфіка індексного методу проявляється тоді, коли обчислюються відносини зведених показників, що поєднують однорідні індивідуальні індекси. При виведенні середньої виникає потреба в їх зважуванні.
Буває, що загальний чи груповий індекс будується не з індивідуальних індексів, а шляхом попереднього об’єднання відповідних даних у базисному періоді та у поточному періоді окремо. Коли неможливо підсумовувати показники безпосередньо (наприклад, кількості різнорідних товарів, проданих у роздрібній торгівлі), то кількості множать на ціни, які обов’язково однакові в обидва періоди часу, твори підсумовують. Відношення цих сум приймається за загальний індекс (фізичний обсяг роздрібного товарообігу).
В економіко-математичних моделях (загалом у сучасній економіці) для цих цілей використовуються індекси цін (див. індекс Ласпейреса, індекс Пааше), фізичного обсягу виробництва, продуктивності праці, рівня життя (див. Індекс вартості життя), господарської активності (див. Індекс ділової активності, “Барометри”, індекс Доу Джонса). Останніми роками широко розвивається конструювання різноманітних складних, певною мірою штучних індексів – наприклад, так званий Індекс економічної свободи, Індекс економічного розвитку. Вони утворюються шляхом множення або інших операцій з довільно, певною мірою, відібраними приватними індексами, що характеризують явища, причому кожному з останніх надається якась вага, заснована на експертних оцінках. Скажімо, Індекс економічного розвитку країни утворюється на основі даних про її ВВП, тривалість життя населення та середнього рівня освіти. А, наприклад, індикаторами індексу економічної свободи фонду «Спадщина» є десять показників, включаючи оподаткування, ставлення зарплати до цін, права власності та інші.
У науці, а останнім часом і в публіцистиці ведеться активне обговорення достовірності та точності подібних індексів, особливо на макрорівні. Причому діапазон думок – від беззаперечного їх визнання до тверджень про їх абсолютну непридатність для вимірювання та аналізу агрегатних показників. Структурні зрушення в економіці, що особливо посилилися в епоху НТР, — мабуть, головна причина труднощів, що виникають при цьому.
також: Індекс якості життя, Індекс Лернера, Індекс настроїв інвесторів, Індекс споживчих цін, Індекс прибутковості, Індекс реального обмінного курсу, Індекс Херфіндаля-Хіршмана, Індекс цін товаровиробників.
