Капіталоємність

Що таке капіталомісткість?

Капіталоємність (англ. — capital capacity, capital requirement; укр. — капіталоємність, капіталомісткість продукції) — питома витрата капіталу на провадження будь-якої діяльності, проведення будь-яких типових фінансових операцій тощо.

Капіталоємність – Це вартість капіталу, що використовується при виробництві товарів, по відношенню до вартості самого товару та по відношенню до вартості інших факторів виробництва, особливо праці. У межах виробничого процесу (як мікро-, і макрорівні) рівень капіталомісткості можна оцінити як пропорція між капіталом і працею.

Капіталемісткі галузі витрачають відносно великі суми капіталу на купівлю дорогих машин порівняно з витратами на працю. Поняття «капіталомістка галузь» виникло в середині і наприкінці XIX століття і пов’язане зі становленням важкої промисловості, зокрема сталеливарних заводів. Високі витрати на машини призвели до підвищених фінансових ризиків. Як наслідок, нові капіталомісткі підприємства займали лише невелику частину ринку, хоча вони й відрізнялися високою продуктивністю.

Термін “капіталомісткий” відноситься до бізнес-процесів або галузей, які вимагають великих обсягів інвестицій для виробництва товарів або послуг і, отже, мають високий відсоток основних засобів, таких як будівлі, споруди, земельні ділянки, машини та обладнання. Компанії капіталомістких галузей часто відрізняються високим рівнем амортизації.

Деякими прикладами підприємств, що традиційно належать до капіталомістких, є залізниці, авіакомпанії, видобуток та переробка корисних копалин, телекомунікації, хімічне виробництво, електроенергетика тощо. До галузей з низькою капіталомісткістю відносяться легка, шкіряна, меблева та ін. Капіталемісткі галузі промисловості переважають у високорозвинених країнах; у країнах їх можна знайти серед галузей, які працюють на експорт.

Підприємства зі значною питомою вагою основних засобів вважаються більш капіталомісткими, т. е. які вимагають стабільно високих капітальних витрат у відсотковому співвідношенні від виручки. У зв’язку з чим у практиці фінансового аналізу часто використовується коефіцієнт капіталомісткості продукції.

Коефіцієнт капіталомісткості продукції – capital capacity ratio (CIR)

Для показників рівня капіталомісткості найчастіше використовується «коефіцієнт капіталомісткості продукції» (capital capacity ratio – CIR), який розраховується за такою формулою:

ККп = К ÷ Оп

де КК_п – Коефіцієнт капіталомісткості продукції;
До – загальна сума капіталу, що використовується для виробництва продукції (розрахована як середня його сума у ​​певному періоді);
Про_п – Обсяг виробництва (реалізації) продукції в аналізованому періоді.

Що значення коефіцієнта капіталомісткості продукції, тим більше підприємству необхідно інвестувати в основні засоби для виробництва своєї продукції. Водночас низький CIR означає, що для виробництва такого ж обсягу продукції потрібно менше витрат в основні засоби.

Показником, оберненим до капіталомісткості, є капіталовіддача.

КК_про = Про_п ÷ До

де КК_про – Коефіцієнт капіталовіддачі;
Про_п – Обсяг виробництва (реалізації) продукції в аналізованому періоді;
До – загальна сума капіталу, що використовується для виробництва продукції (розрахована як середня його сума у ​​певному періоді).

Отже:

ККп = 1 ÷ ККо

Чи є значення коефіцієнта капіталомісткості продукції (CIR) хорошим чи поганим, залежить від галузі, у якій працює компанія. Як правило, CIRрівний 1 або менше 1, є ідеальним, але знову ж таки необхідно зважити CIR з погляду галузі, у якій працює компанія. Наприклад, компанія, що працює у сфері послуг, зазвичай має CIR близько або нижче 1. Навпаки, виробнича компанія зазвичай має CIR більше 1. Крім того, в капіталомістких галузях, таких як електростанції, порти, лікарні та готелі, коефіцієнт капіталомісткості завжди буде більшим і, можливо, десь вище 2.

Таким чином, щоб отримати релевантну інформацію від CIR компанії, важливо враховувати галузь, у якій вона працює, та порівняти її з іншими компаніями, що працюють у тій же галузі. Також при порівнянні дуже важливо порівняти CIR двох компаній одного рівня. В іншому випадку ми не отримаємо жодної значущої інформації.

Капіталемісткі підприємства зазвичай використовують великий фінансовий леверидж, оскільки вони можуть використовувати свою нерухомість та обладнання як заставу. Проте наявність високого як фінансового, так і операційного левериджу дуже ризикована, якщо продаж підприємства несподівано впаде.

Переваги коефіцієнта капіталомісткості продукції (CIR)

До основних переваг коефіцієнта капіталомісткості продукції можна віднести:

• CIR легко розрахувати, тому що всі цифри, необхідні для розрахунку легко доступні у фінансовій звітності.
• p align=”justify”> Коефіцієнт капіталомісткості продукції можна розрахувати як зворотне від коефіцієнта капіталовіддачі, що також полегшує обчислення цього співвідношення.
• CIR полегшує / допомагає підприємствам зрозуміти та оцінити чи використовуються активи ефективно та результативно. Понад те, це допомагає керівництву виявляти неефективні активи.
• Компанії також можуть використовувати цей коефіцієнт, щоб краще зрозуміти різницю між постійними та змінними витратами та їх вплив. Це, у свою чергу, дозволяє підприємствам отримувати більше вигод від ефекту масштабу.
• CIR допомагає інвесторам у визначенні ризиків, пов’язаних з компанією – допомагає виявити фірми, що працюють у капіталомісткій галузі. В цілому інвестори воліють вкладати гроші в компанії з нижчим CIRВ яких, як правило, термін окупності інвестицій нижче.

Недоліки CIR

Коефіцієнт капіталомісткості продукції має також свої недоліки:

• Цей коефіцієнт не враховує впливу інфляції на доходи та активи.
• Цей коефіцієнт також не враховує метод оцінки, який використовує компанія для активів. Наприклад, одна компанія може використати історичний метод для оцінки активів, а інша компанія може використати метод справедливої ​​вартості. У такому разі стає важко порівнювати коефіцієнт CIR двох компаній.
• Використання сучасних технологій може змінити результат цього коефіцієнта. Таким чином, якщо одна компанія використовує сучасні технології, а інша – ні, це співвідношення може не дати точних результатів.
• Один лише CIR не може дати багато інформації про компанію. Щоб отримати значну інформацію, завжди потрібно порівнювати її із середнім показником по галузі, більш того, його потрібно порівняти з CIR аналогічної компанії; інакше це може бути марно.