Нормативи кредитного ризику (Credit Exposure Limits, Norms) — економічні нормативи, встановлені Національним банком України з метою зменшення банківських ризиків, і недотримання яких може призвести до фінансових труднощів у діяльності банку. До них належать нормативи Н7, Н8, Н9, Н10.
Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) – Економічний норматив, який встановлюється з метою обмеження кредитного ризику, який виникає внаслідок невиконання окремими контрагентами своїх зобов’язань.
Розмір кредитного ризику однієї контрагента визначається як співвідношення суми всіх вимог банку до цього контрагенту і всіх позабалансових зобов’язань, виданих банком цьому контрагенту (групі пов’язаних контрагентів), до регулятивного капіталу банку. Значення нормативу Н7 становить трохи більше 25%.
Якщо за результатами інспекційної перевірки або на підставі статистичної звітності банку встановлено, що банк безпідставно перевищив норматив Н7, він повинен зменшити регулятивний капітал на суму перевищення, починаючи з наступного дня після проведення операцій, що призвели до перевищення.
Норматив великих кредитних ризиків (Н8) – Економічний норматив, який встановлюється з метою обмеження концентрації кредитного ризику за окремими контрагентами або групою пов’язаних контрагентів.
Кредитний ризик, який прийняв банк на одного контрагента або групу пов’язаних контрагентів, вважають великим, якщо сума всіх вимог банку до цього контрагенту (групи пов’язаних контрагентів) та всіх позабалансових зобов’язань, наданих банком цьому контрагенту або групі пов’язаних контрагентів, становить 10% і більше регулятивного капіталу банку
Норматив великих кредитних ризиків окреслюється співвідношення суми всіх великих кредитних ризиків, наданих банком за всіма контрагентами, з урахуванням усіх позабалансових зобов’язань, виданих банком цим контрагентам, до регулятивного капіталу банку.
Якщо один контрагент банку входить одночасно у складі кількох груп пов’язаних контрагентів, то при розрахунку нормативу великих кредитних ризиків сума наданого кредиту контрагента, що входить до складу кількох груп, враховується один раз.
Рішення про надання великого кредиту приймається відповідно до висновку кредитного комітету (комісії), затвердженого правлінням (радою) банку.
Нормативне значення нормативу Н8 має перевищувати 8-кратный розмір регулятивного капіталу банку. Якщо норматив великих кредитних ризиків перевищує 8-кратний розмір регулятивного капіталу, вимоги до нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) автоматично підвищуються.
Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9) — економічний норматив, який встановлюється з метою обмеження ризику, що виникає під час здійснення операцій з інсайдерами, що може призвести до прямого чи непрямого впливу на діяльність банку. Цей вплив зумовлено проведенням операцій з інсайдерами на умовах, невигідних для банку, що призводить до значних проблем, оскільки в таких випадках неможливо об’єктивно визначити платоспроможність контрагента.
Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру, розраховується як співвідношення суми всіх зобов’язань цього інсайдера (групи пов’язаних інсайдерів) перед банком та всіх позабалансових зобов’язань, виданих банком цьому інсайдеру, та статутного капіталу банку. Нормативне значення коефіцієнта Н9 має перевищувати 5%.
Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поруок, наданих інсайдерам (Н10) – Економічний норматив, який встановлюється з метою обмеження сукупної суми всіх ризиків по інсайдерах. Надмірний обсяг сукупної суми всіх ризиків за інсайдерами призводить до концентрації ризиків і може загрожувати безпеці регулятивного капіталу банку.
Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам, розраховується як співвідношення сукупної заборгованості зобов’язань усіх інсайдерів перед банком та 100% суми позабалансових зобов’язань, виданих банком щодо всіх інсайдерів, та статутного капіталу банку.
Надання кредитів інсайдерам (пов’язаним особам), які здатні здійснювати прямий чи опосередкований вплив на діяльність банку, може призвести до значних проблем, оскільки в таких випадках об’єктивно визначити платоспроможність контрагента дуже складно. Нормативне значення коефіцієнта Н10 має перевищувати 30%.
