Пропозиція грошей (Money supply) – кількість грошей в економіці країни (див. Грошова маса). У сучасній ринковій економіці пропозиція грошей забезпечується банківською системою: центральним та комерційними банками країни. Центральний банк випускає в обіг паперові гроші різної гідності та монети. Комерційні банки беруть участь у грошовому обігу, надаючи позички бізнесу та населенню. Наявність всіх грошей економіки називається пропозицією грошей.
Пропозиція грошей — кількість грошей, які перебувають у обігу економіки країни. Розмір пропозиції грошей виступає найважливішим чинником, що визначає масштаби видатків у народному господарстві.
Пропозиція грошей може бути визначена у «вузькому» та «широкому» сенсі. «Вузькі» визначення пропозиції грошей включають лише активи з високою ліквідністю, тобто. активи, які можна використовувати для фінансування угод (банкноти, монети). «Широкі» визначення пропозиції грошей включають також менш ліквідні активи, але важливі для фінансування витрат.
Для характеристики пропозиції грошей застосовуються грошові агрегати, які є різними групами ліквідних активів: М0М1М2М3, L та інші. Пропозиція грошей обчислюється за допомогою фінансового мультиплікатора. Співвідношення грошової маси та маси товарів та послуг на ринку визначає купівельну спроможність грошей.
Вся сукупність різноманітних фінансових коштів, що звертаються на ринку як гроші, утворює пропозицію грошей. Пропозиція грошей у економіці регулюється переважно Центральним банком, соціальній та певних випадках у незначною мірою залежить від поведінки населення і великих комерційних фінансових структур.
Крива пропозиції фінансів відбиває залежність кількості грошей у зверненні від рівня відсоткової ставки (при постійної фінансової основі).
Крива пропозиції грошей може мати вертикальний вигляд тоді, коли Центральний банк реалізує мету підтримки кількості грошей на постійному рівні та впевнено контролює кількість грошей у обігу незалежно від коливання процентної ставки. Така ситуація й у жорсткої монетарної політики, спрямованої стримування інфляції.
Крива пропозиції грошей може мати горизонтальний вигляд, коли метою монетарної політики є збереження стабільного номінального розміру позичкового відсотка. Досягається це шляхом фіксації облікової ставки за Центральний банк і прив’язки до неї ставок комерційних банків. Така політика називається м’якою монетарною політикою.
Крива пропозиції грошей може мати похилий вигляд тоді, коли Центральний банк допускає певне збільшення кількості грошей, що перебувають у обігу, та, відповідно, номінальної ставки відсотка. Як правило, це має місце, коли Центральний банк зберігає постійну норму обов’язкових резервів, але не проводить операцій на відкритому ринку. Ця комбінована політика зазвичай застосовується, коли зміни попиту гроші обумовлені коливаннями ВВП.
