Розрахунковий чек (Clearing House Check) – розрахунковий документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку перевести вказану в чеку грошову суму одержувачу (чекодержателю). Розрахункові чеки можуть використовуватись для здійснення безготівкових розрахунків між юридичними особами, а також між фізичними та юридичними особами.
Суб’єктами розрахункового процесу з використанням розрахункових чеків є: чекодавець, чекоутримувач, банк-емітент. Платником по розрахунковому чеку може лише банк, у якому чекодатель має кошти на рахунку, якими може розпоряджатися.
Розрахунковий чек повинен мати всі реквізити, передбачені банківськими правилами. Розрахунковий чек, у якому відсутній будь-який з реквізитів або який внесені виправлення, є недійсним. Відкликання розрахункового чека до закінчення терміну для його пред’явлення не допускається. Видача розрахункового чека не погашає грошове зобов’язання, на виконання якого його видано.
Форма розрахункового чека, порядок його заповнення та умови бронювання коштів на рахунку для розрахунків із застосуванням чеків встановлюються банківськими правилами. Розрахункові чеки виготовляються на замовлення Банкнотно-монетним двором Національного банку та є документами суворої звітності.
Розрахунковий чек оплачується з допомогою коштів чекодавця і підлягає оплаті платником за чеком за умови пред’явлення його до оплати термін, встановлений банківськими правилами. Платник за розрахунковим чеком повинен переконатися у справжності чека, а також у тому, що пред’явник чека є уповноваженою особою.
Збитки, заподіяні у зв’язку з оплатою підробленого, викраденого або втраченого розрахункового чека, покладаються на платника за чеком або чекодавцем — залежно від того, з чиєї вини вони були заподіяні.
Пред’явлення розрахункового чека до банку чекодержателя на інкасо щоб одержати платежу вважається пред’явленням чека до платежу. Зарахування коштів за інкасованим чеком з цього приводу чекодержателя проводиться після отримання платежу від платника.
Чекоутримувач повинен повідомити чекодавця про неплатеж протягом двох робочих днів, наступних за днем скоєння протесту або рівнозначного акта. Особа, яка не надіслала повідомлення у зазначений термін, не втрачає своїх прав. Воно відшкодовує збитки, які можуть статися через неповідомлення про несплату розрахункового чека. Розмір відшкодування збитків неспроможна перевищувати суми чека. У разі відмови платника в оплаті розрахункового чека чекотримач має право пред’явити позов до суду. Чекодержатель вправі вимагати крім оплати суми чека відшкодування витрат на отримання оплати, і навіть відсотків. До вимог чекодержателя про оплату чека застосовується позовна давність за один рік.
(Див. Переказ коштів, Платіжний інструмент, Платник).
