Стерилізація (Sterilization) — використання центральним банком операцій на відкритому ринку з метою скорочення банківських резервів (ліквідності), які він створив за допомогою будь-яких інших фінансових операцій, таких як, наприклад, купівля іноземної валюти.
Стерилізація грошової маси – макроекономічний термін, що означає вилучення з економіки частини фінансових коштів центральними банками. У певній ситуації на фінансових ринках в економіці виявляється надлишок вільних коштів, тобто їхня більша кількість, ніж потрібна для обслуговування поточних оборотів. У такому разі надлишок може спричинити інфляцію та інші негативні процеси. Для того, щоб уникнути цього, центробанки проводять операції з вилучення грошей.
У сучасних умовах основним способом такого вилучення може бути проведення відповідних операцій на відкритому ринку. Існує кілька загальноприйнятих методів стерилізації грошової маси:
- продаж цінних паперів, наприклад, векселів, облігацій центрального банку, державних боргових зобов’язань;
- залучення вільних коштів фінансової системи на депозити у центральних банках.
Стерилізація грошової маси проводиться центральним банком країни у рамках грошово-кредитної політики.
Припустимо, країни спостерігається дефіцит платіжного балансу. Це означає, що грошові потоки прямують із країни за кордон. Попит на національну валюту знижується, що може спричинити знецінення національної валюти. Якщо держава не хоче допустити такого розвитку подій, для підтримки валютного курсу необхідно зменшити грошову масу (наприклад, за рахунок викупу національних грошей шляхом продажу міжнародних резервів). Але скорочення грошової маси всередині країни може негативно позначитися на внутрішніх економічних процесах, наприклад, фірмам може вистачити ліквідних коштів на розширення своєї діяльності. Тому центральний банк проводить ще одну операцію, спрямовану на повернення пропозиції грошей на колишній рівень. І тому центральний банк купує державні облігації на ринку. Кількість облігацій в обігу зменшується, грошова маса збільшується до попередньої оптимальної величини.
Протилежна ситуація складається у разі профіциту платіжного балансу. Позитивне сальдо платіжного балансу означає приплив капіталу країну та зростання попиту національну валюту, що має супроводжуватися зміцненням національної валюти. Оскільки підвищення валютного курсу який завжди у сфері національної економіки, підтримки нижчого курсу центральний банк може продавати національну грошову одиницю у рахунок міжнародних резервів. Але тоді в економіці виявиться дуже велика величина грошової маси, що може призвести до інфляції. Тепер потрібна дія щодо вилучення «зайвих» грошей з економіки. І тому центральний банк проводить продаж державних облігацій на ринку. Обсяг облігацій у вільному обігу збільшується, а грошова маса скорочується до рівня.
Таким чином, політика стерилізації супроводжується двома діями центрального банку із протилежним результатом. На валютному ринку центральний банк оперує міжнародними резервами (офіційними резервними рахунками) для підтримки валютного курсу. На відкритому ринку (ринку державних облігацій) центральний банк купує та продає облігації держави – для нейтралізації грошової маси. У результаті ні валютний курс, ні обсяг пропозиції грошей економіки не змінюються.
(Див. операції на відкритому ринку).
